Літопис Галицький

  • «Нардеп від Прикарпаття Руслан Марцінків переконаний, що парламентські вибори зараз потрібні, як ніколи… «По-перше, це рішення Президента, по-друге, ми повинні позбутися комуністів та регіоналів, по-третє, парламент повинен ухвалювати закони, а не з п’ятого разу закон про люстрацію. Тому вибори треба проводити, бо війна, на жаль, прийшла надовго», – наголосив депутат.
    І додав, що, на жаль, не вдалося проголосувати за закон про вибори за відкритими списками і, як наслідок, будуть знову носити пайки, возити на курорти або стригти, як в одному виборчому округу в Центральній Україні. “Свободівець” переконаний, що ці вибори стануть тестом на дорослість українців. А на питання, чи балотуватиметься він до парламенту, відповів, що це визначить партійний з’їзд».
    ( http://versii.if.ua , 29 серпня 2014 року)

    У рік 7 522 [2014]. Носився того року пророк нечуваний та ясновидець небачений, людина-мегафон та людина-кувалда Руслан-Марципан на прозвисько [Капітан О.] по землі галицькій [свободно], привільно та недоторкано. І не було на нього управи, а без нього [ради] ні верховної, ні городської, бо ж усе він умів пояснити і про все розтовмачити [мудро], кожен день передректи і кожну пору року спрогнозувати, аки Габріеламасанга. За голову його таку [передрікливу] цінували вельми сего лицаря [свобідного] і доручали йому за те і стіни підприємницькі роздовбувати, і левченків регіональних розривати [голіруч].
    Став же він якось спозаранку, водою крижаною облився та [в мегафон] тричі прокукурікав, аби сонце [нарешті] зійшло та воріженьки на ньому згинули, аки роса. І коли сталося те все, то зголосив він усім [радо], що, аки й передбачалося, сонце зійшло і день розпочався. І [люди усі] тому вельми раділи та далекоглядного Руслана-Марципана вітали і тішилися.
    Уздрів тоді ж прозорливий Руслан-Марципан у візіях своїх [на сайті президентському], що похід буде великий на город стольний до ради верховної. Та й прорік до людей сей пророк очевидний: «Буде [похід великий до ради верховної], бо не може не бути його, бо потрібен він вельми, аби левченків недобитих та інших комуняк нерізаних по-дорослому позбутися. Якшо шо, можу знову бути [двадцятим]».
    Та коли вже він по-пластунськи сідлав свого коня [запорожецького], то було ще одне видіння Руслану-Марципану: стала [супроти нього] орда скоробагатьківська, олігархами підперта, та народ галицький, аки дітваків, дурила. Ходили ж бо у землі галицькій бояри фірташеві, рошенківські та коломойськівські і по малому, і по великому, електорат рясно [вдобрюючи]: і пайки гречані носили, і на курорти буковелівські возили, і стригли, і знімали, і забирали [в нацгвардію].
    А доблесний пророк Руслан-Марципан лише водою, аки потом холодним, обливався, відновлював [повітряні] палаци потоцьких на стендах, брамах та інших парканах, рятував спорткомплекси [електронівські], ні живота свого, ні землі городської не шкодуючи, ремонтував дороги роздовбані з мегафоном та без кувалди. І було так добре йому, бо ні повітря, ні парканів, ні [мегафонів з кувалдами], ні води в обох бистрицях ніколи йому не забракне…

     

    НОРВАКС

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!