Днями

ЗАЯВА

Недавно почув розмову директора із співробітницею з відділу кадрів про кандидата на місце вантажника:

– Ну як він?

– Ніби нормальний… При написанні заяви рука не трясеться…

Якось

ВІДРО

Влітку вздовж дороги бабусі виставляють банки і відра з дарами своїх ділянок. І ось дивлюся, їде попереду мене машина (не швидко, кілометрів 15-20 на годину), наближується до одного такого табурета, на якому стоїть відро з яблуками. З переднього пасажирського сидіння у вікно до пояса висовується хлопець і хапає відро рукою. Відро злітає з табурета на землю, а хлопець вивалюється з машини через вікно… Хитра бабулька поклала у відро зверху п’ять яблук, а решту ємкості відра набила камінням.

Колись

ЗАПИСКА

Історія ця трапилася в кінці 90-х років минулого століття в одній з колоній. На ранковій планірці господар (начальник колонії) питає у підлеглих:

– Як ви думаєте, хто у нас грамотніший: зеки чи відділ безпеки?

Підлеглі цікавляться, в чому справа.

– Та ось дивіться: в пояснювальній після обшуку засуджений написав: “В час проведення планового обшуку в приміщенні загону у мене з матраца була вилучена записка міжкамерного зв’язку. Звідки вона і що там робила, я не знаю.” Ну, тут все зрозуміло: нічого не бачив, нічого не знаю. Подивимося, що пише інспектор. “В час планової тривоги на шконці засудженого Н. мною була знайдена малява стрьомного змісту”.

І взагалі…

Один чоловік вирішив знайти Правду.

Спочатку він шукав її у себе вдома, потім у своєму місті, а потім пустився мандрувати по всьому світу. Він заходив у бідні хатини і розкішні палаци, в храми різних релігій, але ніде не міг знайти Правди.

І ось одного разу в далекій-далекій країні, в маленькому храмі в горах, на його питання “А чи немає тут Правди?” чернець відповів:

– Так, Правда тут. Он вона, під покривалом. Зірви його, і ти побачиш Правду.

Чоловік так і зробив, він підійшов до чогось накритого покривалом, відсмикнув його… і знепритомнів. Така жахлива була Правда. Коли він очуняв, він запитав її:

– Правдо, як же мені бути – я обійшов весь світ у пошуках тебе, але якщо скажу людям, що ти така страшна, мені ж ніхто не повірить.

– А ти збреши, – тихо сказала Правда, – і тобі повірять всі.