«Олег Ляшко закликав франківців не голосувати за кандидата, який “без матюка два слова не зв’яже”, нагадуючи про свою сутичку з Олександром Шевченком в кулуарах Верховної Ради. “Франківці, ви бачили те відео, де в нас відбулась інтелектуальна розмова з вашим висуванцем? Ви чули, що там більше матюків, ніж слів? Як ви можете дозволити собі мати в Раді людину, яка, замість того, аби поїхати на фронт і мочити сепаратистів, воює з патріотами у Верховній Раді?” – звертався Олег Ляшко.

Після виступу невідомі молодики спробували закидати політика яйцями. Згодом на сторінці Олега Ляшка у “Фейсбуці” з’явився запис: “Зараз на виборчому мітингу у Франківську в мене стріляли. Це справа рук Шевченка – кандидата від олігарха Коломойського”.

(http://kurs.if.ua, 17 жовтня 2014 року)

У рік 7 522 [2014]. Опустився того року, аки волхв перелітний у вертольоті [голубому], посеред города галицького підляшко радикальний Олежик Валєркович на прозвисько Бойовий Пі-ар.  Був же він вельми [обіжений] на воєводу коломойсько-буковельського Александера Великого, Могучого і Матюкливого на прозвисько Яш Будун Доріг, бо дістав він  його [по патріотизму] широкому в кулуарах ради верховної аперкотом своїм.

Покинув же радикальний Олежик труди свої ратні, шоломом [Гангу і Дону] іспивши та сепаратистів, аки ноги у морі Індійському, помочивши, та до города галицького зазбирався. Хотів же він там або помсту люту Александерові вчинити, або другу щоку смиренно підставити, що однаково Бойовому Пі-арові [вигідно]. А щоб замочений сепаратист не висох в руках його радикальних до [ефіру шустерового], мусив Олежик Валєркович брати в оренду і літака, і коня, і штани, і краватку і не тільки [в оренду].  

Відгородився він від галицького висуванця підступного і [довгорукого] Александера шестіркою вилоносців своїх, та не вберегли вони його від напасті лихої та [справи рук] його. Найшла раптом із-за гір [буковельських] хмара велика, аки техніка будівельна на набережній, та небачена, аки [та ж таки] техніка на набережній, і прилетіла з тою хмарою шарга гуцульська. І посипався град на Олежика, аки яйця [голубині] або кощієві, в яких смерть політична сидить. І хоч не боявся підляшко радикальний ні градів, ні буків з обох сторін [Гангу і Дону], та від яєць нема спасу у городі галицькому ні Бойовому Піар-Асу, ні іншим жителям Донбасу із ханом-ізгоєм Яником [Ростовським] включно.

Тож закрився вилоносцями своїми Олежик від обстрілу смертоносного та кроками [дрібними] і перебіжками короткими до апарату свого перелітного вельми хутко, хоч і незграбно, дістався. І скинув шати свої Олежик Валєркович та віддав сепаратистові [вонючому], бо мокре та й вонюче личило йому більше перед ефіром шустеровим, ніж Бойовому [Піар-Асу].

Коли ж злетів він у вертольоті своєму [голубому], то ще довго за ним летіли міни смердючі, бризки палючі, феєрверки яскраві, слова, матами зв’язані, та інші справи рук Александерових. І сумно вслід Олежику Валєрковичу дивився електорат його [зарадикальний].

НОРВАКС