В Івано-Франківську попрощалися з Софроном Мудрим

31 жовтня на 91-му році життя відійшов у вічність єпископ-емерит Івано-Франківської архієпархії, ректор Теологічної академії, інтелектуал та філософ Владика Софрон (Мудрий). Під час проведення Архієрейського парастасу отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) наголосив, що Софрон (Мудрий) був учителем та вихователем цілих поколінь священиків Української церкви, та подякував Господу Богу за такого Владику.

«Відійшла із земного життя дуже важлива і велика постать Української греко-католицької церкви, – розповідає настоятель храму святих Варвари і Сави, отець Олег Червак. – Владика Софрон довгі роки був ректором Української папської колегії святого Йосафата у Римі, тим світлом, яке просвітлювало серця, уми та душі українців. Написав багато книг про історію церкви, заснував Теологічну академію і приклав чималих зусиль до відновлення духовної семінарії. Був милосердною людиною, таким, що завжди підкаже, допоможе, настановить на шлях істинний семінаристів та священиків».

Отець Олег Червак пригадує, що Владика часто говорив слова: «Стараємося перш за все бути людьми». І саме від нього, як зауважує настоятель, він навчився життєрадісності, оптимізму, а також з любов’ю і простотою ставитися до своїх ближніх.

«Він є батьком спільноти «Як Марія», створення якої благословив особисто, – каже кандидат філософських наук, викладач Івано-Франківського технічного університету нафти і газу Любомир Андрусів. – Кілька разів члени спільноти мали особисту зустріч з Владикою. Він був не лише добрим пастором, але й тим, хто розбудовував Українську церкву, долучився до відбудови духовної семінарії. Його поважали й любили не тільки віруючі. Особисто мав змогу пересвідчитися, що Софрона (Мудрого) цінують в наукових колах, адже він був філософом та інтелектуалом. Він був людиною, яка показала, що треба шукати Бога, і продемонструвала, як можна бути щасливим з Богом. Владика прожив велике життя».

Отець Роман Карпів, який служить при церкві Святого Миколая та знав Владику особисто, розповідає, що Софрон Мудрий був великою людиною, мав страх до гріха і любов до виконання Божих заповідей. «Коли Владика приїхав на Прикарпаття і служив помічником священика, відразу дбав про відкриття семінарії, про вишкіл молоді, майбутнє церкви, – згадує святий отець. – Розумів, що священики мають бути освіченими. Старався мати добрі стосунки з владою, яка, зі свого боку, прислухалася до нього, по можливості сприяла розбудові та реконструкції церковних будівель. «Згода будує – незгода руйнує», – часто говорив Владика під час виступів на шкільних лінійках та інших заходах, куди його запрошували. Він завжди знаходив слова, щоб достукатися до людей».

Щодо подій на Сході та конфлікту з Росією, священик зазначає, що останній рік з Владикою не спілкувався, але, знаючи його погляди на життя, може сказати, що росіян він поважав, а за тих, що воюють і вбивають, молився. Просив, щоб Господь навернув їх на правильний шлях. Священик, а тим паче єпископ, не може бажати комусь смерті. Він молився за тих, які не знають, що роблять. Вони ошукані батьком брехні – дияволом. Молився, щоб Бог напоумив людей, від яких щось залежить, владу, щоб вона була діяльною і в своїх рішеннях спиралася на Святе Письмо.

«Господь благословляє ідучих», – говорив Владика і сам намагався жити за цим правилом. Він не стояв на місці, рухався вперед, не здавався, боровся до кінця. «Це як в морозну зимову ніч: якщо стоїш на місці – замерзнеш, а якщо рухаєшся – маєш шанс врятуватися», – підсумовує Роман Карпів.

Літургії за упокій душі Софрона (Мудрого) відбувалися у різних храмах міста. Як зауважив Блаженніший Святослав (Шевчук), після смерті Владики Українська греко-католицька церква осиротіла. Без батька-наставника залишилися і миряни, архієпархія та Синод єпископів УГКЦ. У неділю, 2 листопада, тіло Софрона (Мудрого) поховали у крипті Архікатедрального собору Івано-Франківська.

Ірина ФЕДОЛЯК

 

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА:

Майбутній Владика народився 27 листопада 1923 р. в м.Золочеві на Львівщині. Там же здобув початкову і середню освіту, а пізніше закінчив курс електроінженерії в Аусбургу (Німеччина). Після війни переїхав у США, де в 1949 р. вступив до монастиря отців Василіян.

У 1951-1955 рр. студіював схоластику та філософію, а 14 січня 1955 р. склав вічні обіти, взявши собі ім’я Софрон. Відтак поїхав до Риму, де чотири роки вивчав богослов’я у Григоріанському університеті, здобувши в 1958 р. ступінь магістра. 25 грудня 1958 р. у Римі прийняв святе таїнство Священства з рук архієпископа Івана (Бучка).

У Латеранському університеті студіював римське і канонічне право, а в 1963 р. захистив докторську дисертацію. У 1966-1969 рр. здобув ступінь магістра канонічного права Східних церков. Пізніше став професором Папського інституту східних наук.

З 1960 р. до 1974 р. виконував обов’язки віце-ректора, а впродовж 1974-1994 рр. був ректором Української папської колегії св. Йосафата в Римі. Від 1965 р. до 1994 р. був постійним співпрацівником Ватиканського радіо.

У жовтні 1994 р. переїхав в Україну, де був призначений ректором Івано-Франківського теологічно-катехитичного духовного інституту. 6 листопада 1995 р. став генеральним вікарієм Івано-Франківської єпархії, а 12 травня 1996 р. відбулася його єпископська хіротонія у  катедральному соборі Святого Воскресіння в Івано-Франківську.

За час правління єпархією Владика розбудував Івано-Франківський теологічно-катехитичний духовний інститут (тепер Теологічна академія) і вивів його в число найкращих духовних навчальних закладів, домігся повернення будинку під консисторію, розбудував єпископську резиденцію, рукоположив понад 130 священиків.

 

Владика Софрон Мудрий написав багато праць, випустив українською мовою понад 150 релігійних фонокасет, грамплатівок та відеофільмів.