Якось

МЕРСЕДЕС

У мого колеги був знайомий, який якось купив беушний «Мерседес». Машина не нова і, природно, мала різні незначні косяки. Зокрема, на кермі була відсутня емблема компанії (та сама трикутна зірка в колі). Мужика це чомусь дуже дратувало, а оскільки він працював на виробництві, йому виточили цю зірку на верстаті, хромували, і він прибив її на кермо. Загалом, краса. Єдина відмінність у тому, що заводський оригінал – це тонка латунна пластинка, а йому виготовили важку сталеву блямбу. І все було би добре, але одного разу він потрапив у невелику аварію, в машині спрацювала подушка безпеки, і ця кустарна зірка вдарила його по чолі та своїми гранями розсікла шкіру. В лікарні чоло зашили, досить швидко все зажило. Шрамів не залишилося, крім невеликого сліду, який в звичайних умовах був практично непомітний. Але з того часу, якщо цей мужик червонів (від сорому, злості, випитої горілки і т.п.), у нього на чолі виразно проступала біла емблема «Мерседеса».

Якось

РАДІАЦІЯ

Кілька років тому в австрійському Інсбруку викладав професор теоретичної фізики Бруннер (він, здається, і зараз там викладає). Ну, це тепер він професор, а були часи, коли він був простим аспірантом десь там у себе в Німеччині. І от у той період доручили йому відповідальне завдання – поїхати з дозиметром і заміряти радіаційний фон на якійсь німецькій атомній станції, перевірити, чи нема там надлишку радіації всередині приміщення. Ну, німці, зрозуміло, народ акуратний, і будували вони ці станції дуже скрупульозно. Заходить майбутній професор Бруннер в операційний цех, дивиться на показники і зі спокійною совістю добре виконаної роботи виходить з бетонного корпусу АЕС. І ось тут майбутній професор, а тоді ще аспірант Бруннер, ймовірно, пережив найбільший шок у своєму житті, бо саме при виході з бетонних стін АЕС його дозиметр починає показувати суттєво завищені для цієї ділянки показники. Майбутній професор Бруннер добряче спітнів, а тоді негайно попрямував всередину АЕС. Як тільки він зайшов за бетонну конструкцію, дозиметр почав показувати норму. Виходить він знову на відкриту місцевість, за межі АЕС, дозиметр знову починає фонити… Саме так майбутній професор теоретичної фізики, а тоді ще простий аспірант Бруннер несподівано для себе (а також для всієї Європи) виявив, що трохи раніше в далекому СРСР довбонула Чорнобильська АЕС, а так само те, що, всупереч всім майбутнім заявам і коментарям у пресі, радіаційна хмара не зупинилася на кордоні СРСР.

І взагалі…

 

Коли в 1960-х роках НАСА готувала астронавтів для польоту на Місяць, тренування проводилися в пустелях Арізони на територіях резервації індіанців племені навахо. Одного разу старий індіанець з сином пасли овець і наткнулися на одну таку команду. Старий, який знав тільки мову племені навахо, запитав через сина, який говорив англійською: “Чим займаються ці люди у великих білих костюмах?” Один із членів команди відповів йому, що вони практикуються для польоту на Місяць. Старий запитав, чи може він відправити з ними на Місяць послання. Співробітники НАСА зачули хорошу рекламу і швидко погодилися. Вони дали старому магнітофон, і той записав коротке повідомлення мовою навахо. Син відмовився перекласти його англійською. Пізніше представники НАСА дали послухати повідомлення іншим індіанцям племені навахо. Вони всі сміялися, але жоден з них не захотів перекласти послання старого англійською нібито через труднощі перекладу. Врешті-решт, представники НАСА звернулися до відомого професора-лінгвіста, спеціаліста з індіанських мов. Той послухав повідомлення, засміявся і переклав: “Місячні брати, не спускайте очей із цих людей – вони прийшли відібрати ваші землі!”