Степан Процюк презентував поетичне християнсько-демонічне вибране “Завжди і ніколи”.

 

На християнському аспекті наголосив автор передмови до книжки, літературний критик Євген Баран. У свою чергу модератор презентації Євгеній Філатов звернув увагу на демонічні мотиви поезії Процюка.

 

Сам автор зауважив, що давно перестав писати вірші й навіть думав, що зненавидів поезію. Проте нині розуміє, що насправді то була велика любов. Саме тому й з’явилося нинішнє повне зібрання.

 

Очевидно, такий крок був потрібен і читачам, оскільки презентаційна зала ледве вмістила шанувальників поезії. 

 

«Завжди і ніколи» – повне поетичне зібрання творів Степана Процюка, упорядковане з попередніх видань – «На вістрі двох правд» (1991), «Апологетика на світанку» (1996), «Завжди і ніколи» (1999).

 

Збірки виходили в часи легендарної «Нової дегенерації», себто тоді, коли Процюк був поетом, а поезія лилася рікою. І хоч автор віршів уже давно не пише, ріка як ніколи повноводна, і нині саме час із неї пригубити.

19.11.2014