1 листопада почала діяти Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Рік тому колишній президент Віктор Янукович не наважився її підписати. Це призвело до Євромайдану, Революції гідності та війни з Росією. Але Угоду українці таки відстояли, і вже новий президент Петро Порошенко виконав волю народу – документ підписано. Що зміниться в Україні в цілому і в житті кожного українця після старту дії Угоди, ми запитали в одного з авторів тексту цього документа Тараса Качки, експерта з євроінтеграції, в. о. президента Американської торгівельної палати в Україні.

 

– Із чим можна порівняти перехід України до життя за правилами, які виписані в Угоді про Асоціацію?

Я би порівняв це з переходом життя будинку із системи обслуговування ЖЕКом до організації ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). Україна залишиться тією самою державою Україною, суспільство залишиться таким самим суспільством –  багатокультурним, розмаїтим, багатим на різні ідеї. Але зміниться механізм управління в цьому суспільстві. Ми – громадяни – маємо взяти участь в управлінні державою, як беруть участь в управлінні будинком усі члени ОСББ. І навести лад у нашому спільному домі – державі Україна. Разом замінити старі механізми управління країною, як міняють старі іржаві труби в будинку, добитися, щоби по тих трубах потекла чиста вода і щоб усі заплатили справедливу ціну за спожиті послуги. Угода з ЄС – це план євроремонту нашого українського дому, який маємо зробити ми самі.

 

– Чималу частину Угоди з ЄС присвячено якраз правилам наведення чистоти в буквальному розумінні – екології. Але чи не буде такого, що в результаті позакривають шкідливі для довкілля заводи і фабрики? Що ж робити тисячам людей, які працюють на таких підприємствах?

Це не так. Європейський підхід до довкілля полягає в тому, що нам потрібно не закрити певні підприємства, а зрозуміти, яким чином їм досягти тих чи інших екологічних параметрів. Угода передбачає запровадження механізмів більш ретельного моніторингу повітря, води. Зараз Гідрометеоцентр України вимірює якість повітря чотири рази на добу, а буде, як в ЄС, – щохвилини. До того ж, розшириться перелік шкідливих речовин, наявність яких будуть моніторити. Бо ми досі не розуміємо параметри забруднення. По-друге, наші підприємства мають за допомогою європейських фахівців спланувати, яким чином і з якою швидкістю переходити на європейські правила. І лише після того затвердити план виходу на параметри ЄС.

 

– А як щодо чистоти харчових продуктів, зокрема молока? Угода з ЄС передбачає європейські вимоги до якості молока. Що це означає для тих, хто купує його в магазинах, і для тих, хто хоче купувати на базарі, вважаючи тільки те молоко натуральним. Але ж воно не відповідає вимогам Угоди щодо чистоти.

Думка щодо молока “від бабусі”, яка надоїла його власноруч, існує не лише в Україні. У Франції, Швейцарії ви знайдете багато фермерів, які вважають, що немає нічого смачнішого за молоко, надоєне руками, і що всі ці вимоги ЄС лише нищать традиції молочарів. Правда десь посередині. ЄС вимагає високих стандартів чистоти молока (а досягнути їх можна тільки машинним доїнням, коли немає контакту рук людини з коров’ячим вименем і власне молоком) тільки для промислових виробників молочних продуктів. Виробники, які продають молочні продукти по всій Україні, мають гарантувати безпеку і чистоту на всіх етапах: від кормів, якими годують корів, до здоров’я худоби. Щоб споживач був упевнений, що безпека продукції контролюється на всьому ланцюгу виробництва. Тим споживачам, які вважають, що домашнє молоко є найкращим у світі, Угода з ЄС не загрожує. Знайдено формулу: домашнє молоко, сир, сало, вироблене в домашніх умовах, можуть продаватися безпосередньо виробником на базарах в радіусі 50 км від вироблення цієї продукції. Механізм, з одного боку, зберігає наші традиції, а з іншого – дозволяє промисловому виробництву розвиватися за стандартами ЄС.

 

– Якщо уявити, що все йде як слід: положення Угоди виконують урядовці, депутати, місцеві чиновники, підприємці – словом, усі, кого цей документ зачіпає, якою буде Україна за рік після старту дії Угоди з ЄС?

 

За рік ми побачимо і відчуємо певні зміни, наприклад, в економіці. Переконаний, що в Україні буде більше компаній, які торгуватимуть з ЄС. Через рік більш актуальним буде питання не про те, «а хто з наших прорвався на ринок ЄС», а про те, хто з українських компаній більше заробив на європейському ринку. Тобто сама тематика Європейського Союзу поступово буде сприйматися не як щось «високе», «екзотичне», а перейде на рівень буденності. Але це станеться, якщо ми всі докладатимемо зусиль, а не будемо боятися конкуренції і скиглити. Угода і перехід на європейські стандарти вимагає не лише роботи парламенту, уряду, а й щоденної праці всіх нас. Тому ми зараз з ініціативою «Сильніші разом» проводимо різні заходи в регіонах, де пояснюємо, як можна використовувати переваги Угоди, які є ризики і як їх уникнути.

 

– Наші  сусіди по колишньому «соціалістичному табору» також проходили дорогу євроінтеграції. У чому відмінність нашого, українського переходу до європейських стандартів, від того, що проходила, скажімо Польща, яка активно підтримує Україну в євроінтеграційних амбіціях?

 

Напевно, головна відмінність полягала в тому, що Польща на початку 90-х років досить швидко перейшла від стану Угоди про асоціацію до переговорів про вступ у ЄС. Це інша бюрократична динаміка, набагато швидша робота центрального уряду. Але в цілому, тоді Європейський Союз намагався якомога більше заохотити переорієнтацію польської економіки на ЄС. Зараз Європа робить те саме щодо України. У ЄС намагаються усунути бар’єри, які заважають обом сторонам краще і більше торгувати. Масштаби допомоги Польщі з боку ЄС поки що не зрівняти з тим, що отримує Україна. Але темпи розвитку в цьому питанні досить високі. В принципі, із запізненням на 20 років, але ми повторюємо шлях Польщі і побачимо, чи він завершиться переговорами про вступ до ЄС, чи ні. А на сьогодні політики в Україні і в ЄС дедалі більше і сміливіше говорять про те, що події розвиватимуться саме так.