На Івано-Франківщині непомітно минає Рік замків, проголошений керівниками обласних рад на Західній Україні.
У лютому цього року керівники обласних рад Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Волині та Закарпаття на спеціальному зібранні задекларували початок Року замків та палаців на Західній Україні. Тоді очікувалося, що на Прикарпатті, яке представляє себе як туристичний регіон, розпочнеться справжній реставраційний бум, який супроводжуватиметься яскравими промоційними заходами. Однак виявилося, що на теренах області ні влада, ні приватний бізнес ще не готові до інвестицій в далеке прибуткове майбутнє і не поспішають вкладати гроші в реставрацію пам’яток славного минулого.

Рік замків і палаців ось-ось закінчиться. Стихійне лихо і дострокові вибори якось витіснили з поля зору громадськості цю аристократичну галицьку затію, зробивши її майже непомітною.
Про Рік замків влада Івано-Франківщини знову згадала щойно на початку вересня, коли з-під пера голів облдержадміністрації та облради вийшло розпорядження, в якому створеному тим же розпорядженням організаційному комітетові пропонувалося впродовж одного місяця розробити план заходів для відзначення Року замків. Відтоді минулого вже два місяці, але, як повідомив один із співголів оргкомітету, заступник голови облради Зеновій Береговський,  цього року влада вже не буде “форсувати це розпорядження, тому що будь-яку річ потрібно підтримувати коштами”.
У розмові з паном Береговським репортер “ГК” з’ясував, що підписана в лютому 2008 року у Львові декларація зовсім не означала, що цього року почнуться активні роботи із реставрації давніх замків та палаців. Насправді Рік замків проголосили, щоб, за словами Зеновія Береговського, «привернути увагу місцевих органів влади (тобто себе? – авт.), громадськості та науковців» до того жахливого стану, в якому ці споруди сьогодні перебувають.
Очевидно, щоб не відвертати увагу від справді жахливого стану пам’яток історії, коштів на реставрацію чи бодай консервацію пам’яток не передбачили. Дуже доречно у контексті демонстрації жахливого стану трапилася повінь. Вона буквально оголила ті проблемні місця давніх споруд, які давно вже потребують втручання реставраторів. На Пнівському замку, скажімо, велика вода пошкодила одну з веж, підмивши фундамент. Невеликий зсув стався біля мурів Старостинського замку у Галичі, неподалік того місця, де планують відновити капличку святої Катерини. Решта історичних споруд, зокрема, рештки замків та палаців у Чернелиці, Раковці, Маріямполі руйнуються без втручання стихії.

Ще один рік без замків

Замок у Галичі — єдина давня споруда, яку цього року, попри все, продовжували реставрувати. Щоправда, ні Рік замків, ні обласна влада тут ні до чого. Ця пам’ятка належить Національному заповіднику “Давній Галич”, і роботи, які тут ведуться, фінансуються з державного бюджету.
Роботу реставраторів у Галичі видно здалека. На горі над Дністром химерно біліє поштукатуреними стінами накрита ґонтовим дахом споруда. Якби вона була трохи вищою, не мала би так багато вікон і тих двох цегляних коминів, які спотворюють дах, то цілком могла б символізувати оборонну вежу давнього замку. Відверто кажучи, старий щербатий силует зруйнованої вежі вражав уяву більше. Але з часом, певно, звикнеться й до такого. 
З внутрішнього боку відреставрована споруда Старостинського замку, від якої тягнеться оборонний мур із дерев’яною галереєю, виглядає значно привабливіше. Сусідні руїни на тлі новобудови додають цій місцині зворушливого шарму. Зблизька видно, що штукатуркою заліплено не всю споруду, подекуди по стінах залишилися відкриті для огляду камені, з яких, певно, колись будували замок. На двох не вкритих штукатуркою каменюках, до яких легко дістатися, вибравшись на дерев’яну галерейку попри оборонний мур, уже з’явилися сучасні графіті еротично-сексуального характеру. 
Попри погожий суботній день, на горі біля замку не було видно ні туристів, ні навіть збирачів порожніх пляшок. За фортечним ровом місцевий дід мирно пас свою худобину. Можливо, щось трохи зміниться, коли буде зроблено благоустрій цієї колись паркової зони і відчиняться масивні дерев’яні двері відбудованої арсенальної вежі, в якій планується облаштувати музей історичної зброї. Не завадило б і поставити у містечку якісь вказівники, які спроваджували б мандрівників на непомітну наразі дорогу до замку.
…Як з’ясувалося, з обласного бюджету не шкодують грошей лише на одну давню фортецю — Пнівський замок. “В останні роки тільки на Пнівський замок виділяються якісь кошти, – підтвердив Зеновій Береговський. – Цього року було виділено, скажімо, 250 тисяч, але це крапля в морі… Залишки Чернелицького і Раковецького замків перебувають на балансі сільських рад, і їх нереально утримувати з місцевих бюджетів. Найкраще збереглася садиба Рея, але роботи там не ведуться. Наскільки мені відомо, цей палац  у православної єпархії купив приватний власник і назад повернути його неможливо. У Пнівському замку коштами з обласного бюджету можна тільки зупинити руйнацію і дати можливість якось вирішити це питання наступним поколінням: будуть інші часи, буде інша економічна ситуація”.

Козирна карта

Як розповів репортерові “ГК” начальник відділу охорони культурної спадщини облдержадміністрації Андрій Давидюк, для Івано-Франківщини був розроблений проект обласної програми проведення невідкладних  ремонтно-реставраційних  робіт на замках та палацах на 2008-2013рр. Цим проектом тільки цього року було передбачено витратити 880 тисяч на різні роботи на семи об’єктах. До переліку увійшли, окрім замків у Галичі, Пневі, Раковці та Чернелиці, палацовий комплекс у Маріямполі, замкова вежа в Надвірній та палац Потоцьких в Івано-Франківську. На другий рік “замкової п’ятирічки” обласний бюджет мав би розщедритися ще на півтора мільйона гривень. Але навіть такі скромні витрати для обласного бюджету виявилися непомірними.
“Така програма не прийнята, – прокоментував заступник голови обласної ради Зеновій Береговський. – Знаєте, дуже сутужно сьогодні з коштами”.
Профінансувати вдалося наразі тільки одну роботу, дотичну до актуальної цього року замкової теми. Вона, щоправда, не вимагає оплати роботи дорогих підрядників для проектування та реставраційних робіт. На Івано-Франківщині пішли паперовим шляхом, вирішивши укласти своєрідну карту старих замків. Як пояснив Зеновій Береговський, на мапу будуть нанесені не тільки муровані замки, на ній будуть позначені й ті місця, де колись стояли старі дерев’яні укріплення.
“До кінця цього року науковці кафедри етнології та археології Прикарпатського університету повинні розробити такий інформативний матеріал: опис того, що сьогодні є, історичну довідку, показати зображення чи місце знаходження пам’яток. На це ми гроші знайдемо, – розповідав Зеновій Береговський. – На карту області будуть нанесені ті місця, де розташовані замки, і ті місця, які мають історичне значення з точки зору археології, адже ми маємо опис близько ста дерев’яних замків, які, на жаль, не збереглися. Ця інформація повинна бути розіслана в райони, і дійти до кожного голови сільської ради і тих, хто сьогодні працює із землею, щоб при відведенні земельних ділянок було враховано, що на таких історичних місцях можна тільки землеробством займатися, а не будівництвом чи прокладанням комунікацій”.
У відділі охорони культурної спадщини і в керівництва обласної ради немає сумнівів у тому, що якось оживити замкову тему на Прикарпатті міг би прихід грошовитого інвестора. “З   метою відновлення та підтримання в належному стані замків та палаців області вважаємо за необхідне залучення різних джерел фінансування шляхом передачі пам’яток в орендне користування з чітко визначеними умовами та режимами використання, створення на їхній базі туристично-готельних комплексів”, – йдеться у доповіді, підготовленій Андрієм Давидюком. 
“Варто було б вийти з пропозиціями на віртуальний простір і зняти деякі бюрократичні перепони, які відлякують інвесторів”, – зауважив у розмові з репортером “ГК” Зеновій Береговський.
Ймовірно, карта історичних місць Прикарпаття, над якою тепер працюють такі відомі люди, як археологи Богдан Томенчук та Василь Романець, становитиме пильний інтерес саме для бізнесменів. Особливим попитом можуть користуватися земельні ділянки з примарами дерев’яних замків, орендувавши які, не треба буде витрачатися на утримання давніх руїн…

Богдан СКАВРОН