«Народний депутат від Прикарпаття Юрій Соловей запитав прем’єра Арсенія Яценюка, коли нарешті на Прикарпатті почнуть будувати та ремонтувати дороги. Яценюк відповів, що будуть, але поки що на це немає коштів. “Дороги будувати треба, але на це потрібні кошти, яких, на жаль, немає”, – сказав Яценюк».

(http://firtka.if.ua, 11 грудня 2014 року)

«Департамент будівництва ОДА просить міську владу забезпечити зимове прибирання Набережної ім.В. Стефаника, ремонт якої ще не завершений. Відповідне прохання 11 грудня розглянув міський виконавчий комітет. У членів МВК виникли сумніви, як дане прохання можна втілити в життя.

…Не забули у виконкомі і про обіцянку народного депутата України Олександра Шевченка доглядати за цією вулицею впродовж цілої зими. Дана обіцянка, яка була озвучена в присутності голови ОДА Олега Гончарука, навіть зафіксована в окремих ЗМІ. Відтак у виконкомі вирішили провести додаткові перемовини з ОДА щодо цього питання».

(http://galka.if.ua, 11 грудня 2014 року) 

У рік 7 522 [2014]. Мучився вельми того року питанням одним філософським боярин [парк-готелівський], ударник припорошений із города галицького Юрко на прозвисько Свистун Солов’їний. «Будуть чи не будуть, – мислив собі він, – будувати та ремонтувати [нарешті] дороги прикарпатські?» І чіплявся з питанням осим хитромудрим [до всіх], кого бачив, аж поки не послали його [через гори] снятинсько-косівські та чуть-чуть верховинські до города стольного аж до ради верховної.

«Зустрінеш там кролика, – попередили його, – а в кролику – качка, у качці – Яйценюк, а в нього відповіді на [всі] філософські питання». І зрадів тоді Юрко, заричав по-звіриному, засвистів по-солов’їному, грізно став перед ликом оракуловим, щетиною [з ним] мужньо помірявся та спитав його гнівно: «Доколє?!» І так відказав йому авгур [прем’єрний] та провидець бюджетний: «Бачу – будуються і ремонтуються [нарешті] дороги прикарпатські, бачу, скільки бабла та [відкатів] на них треба, але грошей – не бачу…», – і подивився [на Юрка], аки на виплати соціальні чи головку капусти малу.

Рознеслося ж Яйценюкове пророцтво по цілій землі [галицькій] і до князя Олешка на прозвисько Круасан докотилося, аки колобок [до лисиці]. Огледівся він навколо та уздрів дорогу [набережну] в городі галицькому, що була чудом небаченим, передбиворним будована-будована і [недобудована]. І бабло навіть бачив якесь, вельми подібне до [бюджетного], але грошей [на прибирання зимове] ніде не було.

Стали ж тоді й луччі люди в городі галицькому [грошей] шукати, але потім взяли їх сумніви, що таке можна знайти [в принципі]. І пішли вони до князя Олешка та нарікали там вельми на воєводу коломойсько-буковельського Александера Великого [Будуна Доріг] на прозвисько Яш. «Він її будував, то хай сам її прибирає і сам по ній їздить на лексусах своїх [контрабандних]», – казали вони.

І посміхався хитро [Александер], нарікання ті чуючи, на грошах бюджетних сидячи та пильно їх ховаючи, щоб ні авгур прем’єрний, ні князь Олешко, ні луччі люди города галицького не дізналися до [виборів наступних]…

НОРВАКС