Літопис Галицький

«Активісти партії ВО “Свобода” разом з партійною газетою роздають агітки, в яких пропонують передплатити видання за 54,84 гривні на рік.

У агітках вказано, що “свободівське” видання – це єдина газета з телепрограмою без реклами. Вочевидь, видавці планують доповнити її телепрограмою і пропонують передплатити на рік за 54,84 гривні.

Наразі газета “Свобода”, яку безкоштовно роздають на вулицях Івано-Франківська, виходить на чотирьох сторінках і висвітлює діяльність партії. Як вказано у вихідних даних, газета виходить тиражем 200 тисяч примірників та друкується у франківському ТзОВ “Місто НВ”, директором якого є голова фракції “Свобода” в Івано-Франківській міській раді Роман Онуфріїв».

 

(http://kurs.if.ua, 17 грудня 2014 року)

У рік 7 522 [2014]. Подалися того року в городі галицькому лицарі [тепер уже] вельми свободні у писарі та торговці газетні. Бо був час [передвиборчий] роздавати листівки, летючки, буклети та інший [піарний] папір обгортковий, а прийшов час його продавати. Продаючи ж учорашню даровизну, вони не тільки [цінами демпінговими] передплатників до себе заманювали, але й спокушали їх користю вельми великою від сувоїв, манускриптів та інших своїх пергаментів, бо ж можна ними і стіл застелити, і [все, що треба], витерти та підтерти, і оселедець у них замотати, і шаровари.

А ще ж вигідно було пресу [свободну] придбати, бо не було в ній ні набридливої реклами комерційної, ні нав’язливого піару [політичного], ні самовихваляння [тягнибичого], а лиш скромність сама та об’єктивність.

Щоб [іще краще] продавалися часописи та літописи партійні, намірялися лицарі [свободні] друкувати там і кухонні рецепти цьоці Ірки про те, як  правильно готувати устриць, снігурів, [орлиць] та інших інородців, і поради травозная Тягнибакса, як вилікувати все чистотілом і заробити на цьому вельми [великі гроші], і бізнес-гороскоп провидців Морди і Пупса про те, що буде, коли вкласти сорок шість мільйонів в [одне місце], але передумали. Тільки програму передач телевізійних, аки атрибут неодмінний [видання солідного], у пресі своїй залишили. І була ж програма ся непроста, а так само вельми [свободна].

Гарні ж оздоби до старих програм придумували лицарі [свободні], а ще старі програми новим змістом наповнювали. Тож були там ток-шоу різні –  і [во свобода] слова, і во свобода совісті  і во свобода віросповідань, і просто во свобода, і за філіжанкою [чаю], та скрізь розповідали про одне й те ж – як [взяти і не сісти]. Рештки ж ефіру заповнювали концерти вітань та прокльонів всім тим, хто не дав добрати отих [три десятих процента] для походу до ради верховної.

І дивувався вельми нарід галицький від [свободи] такої. Але як не виходить писати [передвиборчі] програми, то нехай уже пишуть телевізійні…

 

НОРВАКС