Кількамісячний «режим тиші» на Донеччині та Луганщині не гарантує припинення вогню. Україна майже щодня хоронить своїх героїв, а кількість поранених перейшла за 10 тисяч. Новий рік приніс черговий «сюрприз» – в січні військовозобов’язаних чекає четверта хвиля мобілізації. Під час неї на Прикарпатті заплановано мобілізувати навіть більше осіб, ніж за весь минулий рік.

 

Усі – на фронт!

35-річний Роман Зеленюк – найстарший син з восьми дітей сім’ї Зеленюків, які мешкають в селищі Обертин на Тлумаччині. Чоловік пішов воювати в АТО у складі 128-ї гірсько-піхотної бригади, хлопця призвали в армію, незважаючи на інвалідність.

Мати Світлана Зеленюк розповідає, що два роки тому син потрапив у ДТП. У верхню частину ноги йому вставили майже півметровий металевий штир. Влітку йому прийшла повістка, і в серпні його відправили на навчання в Мукачеве, а звідти – на схід країни. Наприкінці жовтня у Дебальцевому Романа поранило. Він переніс операцію на нозі: металевий штир витягнули і наростили кістку. У грудні під час другої операції лікарі відновлювали потрощену гомілку і вже напередодні Нового року чоловіка знову покликали в частину.

«30 грудня його забрали. Він шкутильгав, одна нога довша за іншу, в нього кістка поза кістку змістилася, якби ви побачили – налякалися б, але що робити: сказали йти – і пішов. Нам повідомили: «Вас ніхто не спише, крім Мукачева». А син сказав: «Ти хочеш, аби я в тюрмі сидів?» І поїхав…», – бідкається мати.

Після складних операцій Роман Зеленюк – знову в зоні АТО, перебуває у селі Миронівка Донецької області, у складі тієї ж 128-ї гірсько-піхотної бригади. Раніше був розвідником, командиром 3-го відділення, а нині через травму його відправили на службу в медсанбат. Там він возить дрова, харчі. Скаржиться, що залишену ним амуніцію (бронежилет, каску) за час його лікування хтось забрав. Нині мати по селу збирає гроші на нові військові обладунки для сина – як забрати інваліда з війни, не знає…

 

«Мирна» мобілізація

Схоже, миру в Україні чекати ще довго. В січні стартує перший етап четвертої хвилі мобілізації. Цього року під мобілізацію мають потрапити 104 тисячі осіб. Про це 8 січня замість різдвяних привітань повідомив міністр оборони Степан Полторак. Він зазначив, що мобілізація триватиме до квітня, в ЗСУ мобілізують 50 тисяч людей у два етапи – 24 і 26 тисяч. Ще 54 тисячі військовозобов’язаних покличуть лише за потребою.

Натомість друга і третя хвилі мобілізації у 2015 році будуть проведені лише в разі ускладнення ситуації у зоні конфлікту. «І лише при необхідності, в разі ускладнення обстановки буде проведено додаткове мобілізування, з кінця квітня по червень – 13,5 тисячі і з липня по вересень ще може бути 40 тисяч. Тобто загальна чисельність мобілізованих, запланована нами, складатиме приблизно 104 тисячі осіб», – сказав Степан Полторак.

Наразі про введення військового стану ані пари з вуст. Схоже, що про призупинення неоголошеної війни також мріяти не доводиться.

Аби вгамувати людське обурення, очільник Міноборони повідомив, що громадяни, мобілізовані впродовж першої хвилі, проходитимуть військове злагодження та підготовку протягом 90 днів. Щодо решти, за його словами, остаточне рішення наразі не прийняте. Впродовж трьох хвиль мобілізації потрібно забезпечити необхідною кількістю особового складу ЗСУ, Нацгвардію і прикордонслужбу.

 

Добровольців менше, ухильників більше

В.о. обласного військового комісара, полковник Олег Мороз впевнений, що новий етап мобілізації буде важчим від попередніх. Насамперед, через значно менше число добровольців. Адже ті, хто хотів піти на фронт, уже там. Друга причина – цілком зрозуміле бажання маси військовозобов’язаних ухилитися від війни.

«На даний момент жодних керівних документів – указів президента, директив Міноборони – щодо проведення четвертої хвилі мобілізації не було, окрім визначеного завдання щодо проведення цієї мобілізації», – запевнив Олег Мороз.

За неофіційними даними, впродовж чергової хвилі мобілізації мають покликати до війська до двох тисяч прикарпатців. Для порівняння, за минулий рік упродовж трьох етапів мобілізації на службу призвали 1924 особи. Тим часом, у військкомати не з’явилося понад 9,5 тисячі осіб. Можна вважати, що вони ухилилися від служби. Усі матеріали про це військкомати передали в органи МВС, і чоловіки перебувають у розшуку.

На запитання, чому такі великі цифри майбутньої мобілізації, конкретної відповіді військовий комісар не дав. Лише порадив не порівнювати попередні хвилі мобілізації із прийдешньою.

«Це абсолютно різні речі, – пояснив полковник Мороз. – Бо упродовж минулих разів ми проводили мобілізацію безпосередньо у військові частини, ми відчували потребу доукомплектації особового складу для бойових підрозділів. Цього разу концепція комплектування Збройних Сил принципово змінена. Людей набирають тільки для навчальних підрозділів, про поставку у бойові частини мову не ведуть».

За його словами, кількість навчальних частин буде суттєво збільшена. Міноборони відновлює частину тих навчальних підрозділів, які впродовж останніх років безпричинно скоротили.

 

Колишніх не буває

Про проблеми попередніх хвиль мобілізації у ЗСУ прийнято говорити вголос. Одна з них полягає в тому, що в країні протягом двох останніх років було втрачено облік військовозобов’язаних чоловіків. Якщо раніше жоден чоловік не мав права переїхати з місця на місце, не повідомивши про міграцію військовий комісаріат, то в останні роки цей процес не те, що спростили, – його ліквідували. Оформлення закордонного паспорта чи виїзд за межі країни проводили без погодження з комісаріатом.

«Через відсутність обліку за два останніх роки втратили 40% ресурсу, тож працювали по факту. А це означало, що йшли з квартири в квартиру і шукали військовозобов’язаних», – каже Олег Мороз. Таке блукання наосліп призвело до того, що сам процес мобілізації тривав довго, а потрібних фахівців пересіювали, наче через сито.

Натомість цього разу до війська призиватимуть лише з досвідом строкової військової служби. Офіцер обіцяє, що у четверту хвилю мобілізації потраплять тільки колишні солдати. Він також просить розділяти поняття призову та проходження медкомісії. Медичний огляд – це визначення придатності для майбутньої служби, повістку на його проходження може отримати будь-яка особа призовного віку. Для комісаріату це спростить роботу визначення орієнтовної кількості осіб в межах Прикарпаття, які перебувають на обліку. «Це допоможе визначити критичну кількість осіб, яка з різних причин не знаходиться за місцем проживання, покинула межі області», – каже в.о. обласного військкома.

За його словами, підхід до комплектування Збройних Сил змінився, втім забезпечення і далі шкутильгає. «Тема «зі світу – по нитці» залишилася, і на цей момент підтримка волонтерів не зменшилася, вона є, і вона потрібна», – каже полковник Мороз. Але він запевняє, що військову техніку таки відремонтували та модернізували. Через людські втрати Збройні Сили пережили реінкарнацію – змінилося на краще оснащення зброєю, військовою технікою.

 

Антитерористична КООПерація

Кого ми намагаємося обдурити черговою хвилею мобілізації і проти кого мобілізуємось під час неоголошеної війни? Як можна відправляти на фронт чоловіків, які знають, чим закінчився Іловайськ, і розуміють, що ніхто не відповів за зраду і тактичні помилки, за вбитих і поранених, за те, що в країні залишилися вдови і сироти? Нині держава свідомо занижує цифри втрат, приховуючи реальні масштаби катастрофи на Донбасі. Чому в Парижі антитерористична операція триває тиждень, а в Україні десять місяців?

Чи готові йти в армію добровольці, коли вони бачать реальність –  голодний і холодний фронт. Цього року понад 86 млрд. гривень у бюджеті виділено на оборону країни. Навіть 10% прибутку від цієї суми – напевно, потужний стимул для бізнесу, який не боїться заплямитися в крові. Війна для когось може стати вигідною справою. Наразі ж усе зводиться до того, що винних у військових трагедіях не покарано, бо не знайдено. А чи не тому не знайдено, що це комусь не вигідно? А чи не тому не вигідно, що вони пов’язані?

Це замкнене коло, розірвати яке поки що не вдалося. До того ж, реальних реформ в Міноборони і МВС наразі ніхто не побачив. Як, власне кажучи, і конкретної чистки кадрів.

Існує й інша сторона медалі, яка щоразу гучніше дає про себе знати: кожен поранений і загиблий – це мільйонні витрати на лікування, реабілітацію, психологічну та соціальну підтримку бійців і їхніх сімей. Нам доведеться навчитися не лише себе захищати, а й долати психічні травми, алкоголізм, інвалідність, безробіття, незатребуваність, рятуватися від суїцидів?

Рано чи пізно в Україну прийде мир, світ завжди оживає після руйнації. Більшості хочеться, щоб це сталося вже зараз, щоб війну не розтягували на роки, перетворюючи її в систему стабільного заробітку небагатьох. І особливо цього хочеться тим, у кого зараз «завдання номер один» – вижити в чергових хвилях мобілізації…

Ірина ТИМЧИШИН

 

До теми:

Внаслідок бойових дій на Донбасі з квітня минулого року загинуло не менше, ніж 4808 осіб. Про це йдеться у звіті Управління ООН з координації гуманітарних питань.

«З середини квітня по 6 січня 2015 р. на сході України було вбито щонайменше 4808 осіб (включаючи 298 на борту малайзійського Боїнга, який розбився) і 10 468 отримали поранення», – йдеться в доповіді.

 

Крім того, згідно з даними ООН, у зоні бойових дій залишаються близько 5,2 млн. осіб, при цьому 1,4 млн. «перебувають у важкому становищі і потребують гуманітарної допомоги».