У жовтні 2014 року розпочався ремонт моста на вулиці Медичній. Дорогу перекрили, а разом із нею – проїзд до обласного клінічного психоневрологічного диспансеру, обласного онкодиспансеру, поліклініки, а також до великого сектора приватних будинків. Пори те, що є погоджений альтернативний маршрут в об’їзд через стару частину села Чукалівка, перевізники його не дотримуються. Так, уже четвертий місяць поспіль пацієнти, відвідувачі, персонал та мешканці району змушені ходити пішки по кількасот метрів від перекритого моста на Медичній, щоб дістатися до лікарень або додому.

 

 

 

«Це небезпечно… Добре, що ми за нього взялися»

Перше питання, яке виникло в громадськості щодо ремонту моста через річку Горохолина на вул. Медичній, – чому роботи не проводилися влітку, коли сприяли погодні умови і була менша кількість пасажирів у сезон відпусток? У Департаменті будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури ОДА стверджують, що роботи стартували ще в червні, проте це був початковий етап закупівлі матеріалів, замовлення балок і т.д. І тільки як настала осінь і зіпсувалася погода, міст перекрили і почали реально ремонтувати. Планувалися роботи на два місяці, тобто до Нового року Медична вже мала бути відкрита для руху транспорту. Але…

Із початком ремонту моста виявилося, що його стан не просто аварійний, а критичний – центральна несуча балка була ледь не переламана навпіл, тож дивом не сталося трагедії на мості, який за день переїжджають сотні автівок та пасажирських маршруток…

 

«Це небезпечно… Добре, що ми за нього взялися», ‒ каже заступник директора Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури ОДА Володимир Ілійчук. Побачивши такий кінцесвітний стан моста, який, зрозуміло, у проекті не було передбачено, підрядник (а це ТзОВ «Будучність») зняв основну балку для реставрації. Тож тепер ремонт моста відбувається за новим скоригованим проектом. Точніше, відбувався, бо вже від середини грудня міст мертво застиг у часі і просторі: жодних робіт не проводиться, залізобетонне перекриття як стояло, так і стоїть, пацієнти, відвідувачі лікарень та мешканці району продовжують по кілька разів на день долати кількасотметрову відстань. Міст на Медичній, хоч і перекритий для авторуху, відкритий для пішоходів. Для їхнього блага і гарного настрою поручні моста навіть пофарбували в блакитно-жовті барви – мовляв, пішоходи, потерпіть, ви ж патріоти, кому зараз в Україні легко?

Те, що міст віддавна перекритий і на ньому нічого не робиться, влада аргументує тим, що у зв’язку з непередбачуваними витратами на аварійну балку, кошторис ремонту різко збільшився… Відтак у них брак фінансування. «По цьому об’єкту ми освоїли 400 тис., ще понад 400 тис. є заборгованості підряднику», ‒ стверджує Володимир Ілійчук. Тож нема чим розрахуватися з ТзОВ «Будучність», яке, звісно, без грошей нічого не робитиме.

Наразі міст майже відремонтований, залишилося тільки заасфальтувати 80 кв.м поверхні, а це дві вантажівки асфальту і дві години роботи за сприятливої погоди. І все. Проте подолати бюрократичну тяганину довкола цих 80 кв.м ОДА видається не під силу. А до всього, укладена між ОДА та підрядником угода про ремонт моста ‒ перехідна, термін робіт у ній не прописаний і сказати насправді, коли з’явиться фінансування і, відповідно, коли «буде асфальт і на нашій вулиці», ніхто не береться.

 

Начальник мого перевізника ‒ не мій начальник

Щоб забезпечити доїзд пасажирів до лікарень та жилого району, Департамент ЖКГ ОДА та комісія з безпеки дорожнього руху міськвиконкому погодили тимчасову схему руху маршруток. Спершу почергово одні рейси їхали до лікарень в об’їзд через стару частину села Чукалівка, а інші звичним маршрутом – до перекритого моста на Медичній. Потім мінялися, щоб усі перевізники були в рівних умовах. Проте з двадцятих чисел грудня, коли стало зрозуміло, що до Нового року міст закінчений не буде, маршрутки раптом перестали довозити людей до лікарень і досі курсують тільки своїм звичним (а тепер ще й скороченим) маршрутом – тільки до моста. Звісно, їм не вигідно долати зайвих 4 км в об’їзд через село. Крім того, ця дорога є небезпечною: коли була ожеледиця, маршрутку на аварійній ділянці знесло в рів. Дивом ніхто не постраждав. Начальник відділу транспорту міськвиконкому (МВК) Юрій Чупахін стверджує, що відділ неодноразово повідомляв ОДА про аварійну ділянку об’їзної дороги з проханням бодай якось її підремонтувати, підсипати, проте реакції не було.

Тож перевізники відмовилися їхати об’їзним маршрутом і далі курсують тільки до моста на Медичній, хоча наразі мають вказівку від відділу транспорту бодай раз на годину робити черговий рейс через село до онкодиспансеру. Про таке ігнорування вказівки з боку перевізників директор департаменту комунального господарства, транспорту та зв’язку МВК Михайло Смушак та начальник відділу транспорту Юрій Чупахін і не здогадувалися. На запитання, яким чином вони контролюють виконання вказівок департаменту перевізниками, вони розводять руками – мовляв, критично малий штат департаменту (2-3 людини) і відсутність GPS-систем спостереження просто не дають змоги фізично проводити повномасштабний контроль. А рейди та перевірки руху маршруток відділ організовує систематично і, як бачимо, безрезультатно.

На запитання пасажирів, чому вони не їздять через село до онкодиспансеру, водії відповідають, що там немає дороги, що їм їхні перевізники не веліли, що вони не зобов’язані і т.д. А про вказівку про черговий рейс на годину більшість водіїв взагалі чують вперше від журналіста «Галицького кореспондента». Їхні міські перевізники відмовляються пускати рейси необлаштованою дорогою, мотивуючи це безпекою пасажирів та частими аварійними ситуаціями.

Проте річ не тільки в аварійній об’їзній дорозі, а й у сфері впливу між міськими перевізниками, чиї рейси їздять до онкодиспансеру, та обласними – які курсують через Чукалівку до міського кладовища. Адже змінений маршрут міських «онкодиспансерних» пижиків відбирає хліб, себто пасажирів, у маршруту сільських «чукалівських». Мешканці Чукалівки неодноразово були свідками сварок між водіями обидвох рейсів, а, за неофіційними даними, доходило навіть до бійок…

 

Залиш надію всяк, що сюди входить

Незважаючи на масу скарг і звернень з боку громадськості, влада залишається бездіяльною. Міські маршрутки через село до онкодиспансеру не їздять. Міст на Медичній для авторуху перекритий. Від нього до центрального входу в лікарню приблизно 15-20 хвилин пішки дорогою, яка не облаштована тротуарами і майже не освітлюється. Вранці дорога від перекритого моста до лікарні й поліклініки нагадує паломництво – відвідувачі з сумками, пацієнти, часто старенькі, з паличками, працівники медзакладів та студенти медакадемії здійснюють кількасотметрову пішу прощу, часто під снігом і дощем. Назустріч їм ідуть мешканці жилого району, які поспішають на роботу. Крім того, при вході в онкодиспансер відсутня табличка з вказівкою про об’їзд чи про будь-яку можливість дістатися або вибратися звідси. Ситуацію можна описати так: «залиш надію всяк, що сюди входить».

Найприкріше, що влада не дає жодних гарантій, не називає жодних термінів відкриття моста, а переконує, що не може проконтролювати перевізників. Ті натомість стверджують, що не можуть наражати пасажирів на небезпеку, а вони, в свою чергу, кажуть, що їм уже набридло чотири місяці ходити пішки. Надокучило настільки, що з’явилася перша (поки що) ластівка: 20 січня на щотижневу оперативну нараду до міського голови Віктора Анушкевичуса прийшов мешканець Медичної з проханням до мера «змусити» посадовців запустити автобус до прилеглих вулиць, поки ремонтується міст. «Є маршрут, який може забирати людей, але він не хоче їздити по гравію, і змусити його ніхто не може, ‒ обурюється чоловік. ‒ Хтось узяв хабар. Ми будемо перекривати разом із «Самообороною» дорогу і кликати ЗМІ, щоб показати цей ідіотизм на всю Україну. Змусьте, щоб той автобус їхав 600 метрів…»

Втім, міський голова Анушкевичус звернув увагу не на посутнє прохання чоловіка, а на його припущення про хабар. «Я як міський голова роблю все для того, щоб Івано-Франківськ показували на Україну як найкраще місто. А ви такі тут речі робите. І взагалі, цим питанням займається УКБ Івано-Франківської ОДА ‒ ідіть туди займатися шоу, а до мене цього чоловіка навіть на прийом не записуйте», ‒ обурився мер. І що тут додати?

Невже влада не може залагодити асфальтування 80 кв.м моста на Медичній? Чи дві машини асфальту й амортизація міських маршруток вартують здоров’я онкохворих? ‒ запитують пішоходи Медичної, які за тривалий період часу ремонтування моста перетворилися з пішоходів на подорожніх…

Влада відповіді не дає. 

 

 

Наталя ТКАЧИК