Днями

ЕКСКУРСІЯ

Таїланд, екскурсійний автобус. Чергова зупинка, автобус комплектується, екскурсовод каже:

– Гляньте на своїх сусідів, всі на місці?

П’яний здоровенний російський мужик, розвалившись, кричить:

– Даааа!!! Всєєєєєє!!! Поєхалі, командир!!!

Через 40 хвилин екскурсоводові телефонують з Москви з турагентства з диким матом:

– Ви що, очманіли? Ви на зупинці двох забули!!!

Автобус повертається. Виявляється, забули забрати дружину і тещу цього найп’янішого мужика…

Якось

ЗЕМЛЯКИ

Було це минулого року. Знайомий захворів, відправили його до медінституту на обстеження. Привіз я його раніше на 4 години, і він зайшов у кабінет. Я, звичайно, хвилююся, кручуся в коридорі. Хворого народу багато, атмосфера напружена, не до веселощів. Так тягнулось години зо три. Потім прийшов ще один хворий. Але не просто хворий, а явно товариш зі спекотної Африки. Ламаною російською розпитав у хворих, явно не отримав зрозумілої відповіді і сумно примостився на лавці під кабінетом. Так пройшло хвилин 15. Раптом обличчя його проясніло, і він кинувся назустріч лікарю, який щойно увійшов.

А радів він тому, що лікар був точною його копією, тільки в халаті.

Такою ж ламаною російською він до нього звернувся:

– Гей! Зємляк!

Лікар обернувся:

– А ти хіба теж з Ростова?

Той розгублено:

– Нєт, я із Зімбабве…

– То який я тобі земляк? Понаїжджали тут “земляки”, спасу від вас нема!

Зімбабвієць намагався щось сказати, але лікар роздратувався не на жарт і почав вже підвищувати голос, аж тут… З-за повороту в коридорі висунувся третій, такий же чорненький і губатий:

– Та що ви хлопці лаєтесь?! У нас всіх батьки по пальмах скакали!

Чим закінчилась розмова, я так і не дізнався. Я лежав на підлозі і плакав від сміху. Весь коридор ще годину істерував…

Колись

ГАСТАРБАЙТЕР

Це, напевно, більше з розряду “чорного гумору”. Місце дії – газова компресорна станція. Тиск природного газу в трубопроводі від 50 кгс/см.кв. до 70 кгс/см.кв. – повірте, це дуже багато. На станції займаються озелененням гастарбайтери-таджкики (квіточки садять), російською говорять мало і погано. Так-от, приходить один такий таджик до змінного персоналу станції і каже ламаною російською:

– У вас там витік, я прийшов попередити, але це не газ.

Йому:

– А звідки знаєш, що не газ? .

– Я запальничку підносив…

Всі, хто був поряд у цей момент, майже одночасно побіліли, позеленіли і т. д.

Гастарбайтер, задоволений тим, що сумлінно виконав роботу, пішов. А у персоналу в голові ще довго крутилися можливі наслідки “роботи” таджика: мінімум – руйнування станції, максимум – загибель всього персоналу.