Українська валюта продовжує падати і нові антирекорди ставить ледве не щодня. Придбати долар чи євро в обмінниках майже неможливо. Нацбанк намагається врегулювати ситуацію, але поки що без особливих успіхів. А до “повного щастя” додається ще одна проблема – українці знову втрачають довіру до фінансових установ.

 

Грошей завжди мало

12 лютого банківські позичальники вийшли на Вічевий майдан в Івано-Франківську. Там вони провели мітинг під назвою “Кредитний майдан” проти свавілля банківської системи”. Організували захід активісти ГО “Кредитний майдан”.

Більшість учасників мітингу – люди, які брали іпотеки, споживчі кредити та позики на розвиток бізнесу. Вони обурюються, що з часу їхнього кредитування курс долара зріс майже на 500%, а держава не декларує жодних змін у банківській системі, тоді як їхня платоспроможність є нульовою.

Аркадій Поляков у 2007 році купився на споживчий валютний кредит. Позику взяв у франках, в заставу залишив квартиру. “У порівнянні з гривневими кредитами валютні мали низьку відсоткову ставку, тоді кредит був привабливим. У касі франків не було, і мені одразу в банку позику перевели у гривні, я навіть той франк в руках не тримав, – розповідає Аркадій. – Ніхто не очікував, що буде крах банківської системи, і, на мій погляд, це була штучна міра”.

Чоловік каже, що його купівельна спроможність знизилася в десять разів, а впродовж цього часу держава не зробила жодних кроків, аби врегулювати економіку. Кредит він не виплачує понад рік. Тим часом банк звернувся до нього з пропозицією змінити зобов’язання. “Якщо б я підписав цю угоду, мені б довелося виплачувати в межах 200 тис. грн. Порівняйте з тим, що вісім років тому я взяв в кредит 64 тис. гривень”, – дивується з пропозиції чоловік. Він каже, що валютних надходжень у нього немає, а виїхати за кордон на роботу не може. Словом, став заручником кредитної пастки.

Більшість позичальників, які прийшли на майдан, своїх прізвищ не називають. Бояться, що щойно розкажуть про себе, їх переслідуватимуть банківські працівники. “Ми брали кредит під заставу майна за курсом 4,5 гривні за долар. У 2008 році курс змінився на 8 гривень за долар. З початку минулого року ми платили по 10,5 гривень за долар. А в березні, коли банк закріпив курс на позначці 13 гривень, оплачувати зобов’язання не мали можливості”, – пояснює ще одна позичальниця, яка не називає свого імені.

За її словами, спершу родину не турбували. Та за три місяці з Укрсоцбанку, де оформили кредитне зобов’язання, почали надходити листи з погрозами. “У серпні банк реструктуризацію зупинив, і буквально вчора нам подзвонила куратор і повідомила, що реструктуризацію поновили, але за курсом 30 гривень за долар”, – розповідає позичальниця. Жінка додає, що якщо раніше щомісяця вона сплачувала 2700 гривень, то нині їй пропонують платити по 3600 гривень, а це 80% сімейного доходу. Термін її кредиту – 22 роки.

Люди, які прийшли на Вічевий майдан, переконані, що судитися з банками безнадійно, бо Феміда стає на бік фінустанови. Постраждалі вважають, що принадні валютні кредити банки пропагували безпідставно і штучно заганяли українців у кредитні пастки. За будь-яких інфляційних процесів, кажуть вони, в цивілізованій країні банк мав би відповідати на рівні з позичальником, а їхні відносини мала б врегулювати держава. Нині ж в Україні ситуація з валютними кредитами – патова.

“Ми вимагаємо переведення валютних кредитів у гривню на момент оформлення валютних позик. Хочемо, щоб заборонили діяльність банків Російської Федерації. Хочемо організувати круглі столи з нашою владою, заслухати народних депутатів, які представляють Прикарпаття, чи вони готові реагувати на наші проблеми”, – заявив  представник ГО “Кредитний майдан” в Івано-Франківську Андрій Воспаленко.

Свої вимоги позичальники сформулювали в резолюції, під якою підписалися. Документ передадуть у міську, обласну та Верховну Раду.

 

З банку – в банку

Стрімкий розвиток іпотеки та споживчого кредитування у минулі роки зробив деякі фінустанови вкрай чутливими до неповернення позик. Тільки-но частка проблемної заборгованості почала зростати, реальний рівень капіталізації банків знизився. А кризова економічна ситуація разом із недолугою грошово-кредитною політикою створила вибухову суміш, яка може призвести до колапсу банківської системи в майбутньому. Здається, не такому вже й далекому.

Якщо раніше депозити були головним джерелом фінансування банків після кризи, і з огляду на високі відсотки українці поклали на рахунки значні суми, то нині система знову вичерпує запас міцності. Доходи людей зменшилися до мінімуму, зарплат не вистачає навіть на проїдання, і люди пішли у фінустанови за своїми грошима.

“Упродовж минулого року продовжував депозит, розумів, що не варто реагувати на ажіотаж. Коли побачив, що фактично ніхто в державі не займається порятунком економіки та банківської системи, вирішив, варто рятувати самого себе”, – розповідає  іванофранківець Ігор Рудий. У нього з банком також виникла проблема, щоправда, він туди прийшов не повернути, а забрати свої гроші.

Спершу чоловікові в “Ідея банку” повідомили, що, у зв’язку із ситуацією в країні, треба почекати чотири дні. Наступного разу дозволили забрати лише відсотки. Аби остаточно закрити депозит, попросили написати ще одну заяву та прийти через дві години. “Коли я почув, що на руки видають тільки 5 тис. гривень, запитав, чому обмежують суму виплати. До того ж, мені довелося посваритися з працівниками, і гроші видали одразу та повністю”, – каже Ігор.

Таким чином, він пересвідчився, що гроші у банку були, але працівники проганяли клієнтів по якійсь вигаданій ними процедурі, хоча, згідно з договором, мали виплатити гроші в день закінчення терміну депозиту.

Нині чоловік готується до чергової боротьби: у квітні в одному з відділень ВіЕйБі Банку (VAB Bank) у нього також закінчується термін депозиту. Натомість всі відділення цього банку в Івано-Франківську, як і в цілій державі, призупинили роботу, .

“При вході до центрального відділення висить оголошення про те, що якщо закінчилися терміни депозиту, потрібно звертатися в будь-яке відділення ПриватБанку і там роз’яснять, що робити далі. У моєму випадку сказали чекати до кінця лютого, тоді буде остаточне рішення: оголосять банк банкрутом чи буде інвестор. Від того залежить процедура виплат”, – пояснює Ігор.

 

Балансування на межі

Їхні двері зачинені, жодної поради фінансовим вкладникам. Лише з початку року п’ять фінустанов в Івано-Франківській області призупинили роботу, повідомили в обласному відділенні НБУ.

Фонд гарантування вкладів працює з 29-ма проблемними банками. Від початку та впродовж минулого року в державі збанкрутувало чи перебуває на стадії ліквідації три десятки банків. НБУ впроваджує тимчасові адміністрації все в нові й нові банки.

Тих, хто не встиг вчасно забрати депозити з проблемних фінустанов, заспокоюють:  грошей у Фонді гарантування вкладів вистачить. Фінансисти ж радять українцям не зволікати до того часу, поки банк оголосить про свою неплатоспроможність. А забирати гроші, ділити на менші вклади і переводити заощадження у стабільні банки під низькі відсотки. Особливо це стосується тих, хто оперує сумами понад 200 тис. гривень.

Фінансова система не витримує без жорстких дій регулятора. У Нацбанку кивають на попередників. Мовляв, проблеми у фінансовій системі накопичувалися давно, а особливо впродовж останніх шести років після фінансової кризи 2008 року. Від початку минулого року проблемним фінустановам уже виплатили майже 10 млрд. гривень, а до кінця його обіцяли надати ще 7 млрд. 300 млн. Перспективи цього фінансового року далеко не безхмарні. Втім, у Фонді гарантування вкладів запевняють, що мають ресурси для наступних виплат.

Однак банкіри вважають, що роботу Фонду треба змінювати. Адже якщо доларовий вклад робили за курсом 8 гривень за долар, а проблеми у фінустанови почалися за курсу, скажімо, 21 гривня за долар, то весь тягар різниці лягає на Фонд. Тож банкіри пропонують гарантувати тільки вклади у вітчизняній валюті. Та навіть на гривневі депозити дати стовідсоткову гарантію Фонд фактично не здатний, кажуть у самій установі. Втім, за законом, усі вклади до 200 тис. грн. зобов’язані відшкодувати.

15 лютого на засіданні уряду прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що за оцінками Кабміну в поточному році середній курс гривні до долара становитиме 21 гривню. “Незважаючи на те, що ми не отримали прогнозу курсу національної валюти від Національного банку і що курс гривні до долара зараз на валютному ринку близько 25 гривень за долар, ми погодили з МВФ і оцінюємо середній курс в цьому році на рівні 21 гривні за долар”, – сказав Яценюк. Очільник уряду висловив сподівання, що український регулятор займеться стабілізацією валютного ринку найближчим часом.

Цілком очевидно, що в найближчому майбутньому банкіри і далі ламатимуть голову над тим, де і як знайти фінансування. Тим часом, українці щораз більше не довірятимуть банкам і заощадження із депозитів знову переводитимуть “під матрац”. Стрімке зростання курсу долара, високі відсоткові ставки кредитів, проблеми з виплатами депозитів та масове закриття слабших фінустанов свідчать про те, що галузь має серйозні проблеми.

Оптимістичний же сценарій розвитку подій – світова економіка перейде у фазу бурхливого розвитку, в Україну масово хлинуть іноземні інвестиції, українці почнуть довіряти владі і банкам, а бізнес почне масово виходити з тіні – наразі видається неймовірним. Принаймні, поки йде війна і не видно реформ.

Ірина ТИМЧИШИН

 

Читайте також:

Швидкі кредити: лохи, налітай!

В Івано-Франківську банківські позичальники вийшли на Майдан (ФОТО/ВІДЕО)