Якось

 

ІНОЗЕМНА МОВА

З мемуарів особистого перекладача Віктора Януковича. Президент України Віктор Янукович перед тим, як відвідати Вашингтон і зустрітися з президентом Бараком Обамою, взяв кілька уроків з англійської мови. Інструктаж йому давався такий. 1) Коли підійдете до Обами, насамперед треба сказати: «How are you?» (Як ся маєте?). 2) Обама відповість: «I am fine, and you?» (Я добре, а Ви як?). 3) І ось тепер потрібно сказати: «Me too» (Я теж). Все. Після цього ми, перекладачі, зробимо всю роботу. А ось що сталося і навічно вписано, так би мовити, в аннали світової історії. Янукович протягує руку і досить жваво вимовляє: «Who are you?» (Хто ви такий?). Містер Обама трішки шокований, але бере себе в руки і зі своїм фірмовим гарвардським гумором відповідає: “I’m Michelle’s husband!” (Я – чоловік Мішель!). Ну, тут уже Янукович спрацював точно, як вчили: “Me too!” (Я теж!).

 

Колись

 

КОМУНІЗМ

Радянські часи. На бульвар привезли бочку пива. Продавець відкриває її, готується торгувати. Підходить чоловік років шістдесяти: «Скільки коштує ціла бочка?» – «Та рахуйте: двісті літрів, по тридцять копійок за кухоль. Сто двадцять рублів». – «Ось вам гроші, йдіть відпочивайте. Увечері прийдете за порожньою бочкою». – «Добре!» – зрадів продавець і пішов собі. Мужик розгортає плакат «Пиво безкоштовно». Народ спочатку здивувався. Потім став підходити. Утворилась черга. Потім довга черга. Потім натовп. Мати, крики. Хто без черги лізе, комусь не дісталося. Почалася бійка. Десь промелькнув навіть ніж. Приїхала міліція. Натовп розігнали. Винних – в відділення. Мужика, що розливав пиво, – теж. Починають його пресувати: «З якою метою спровокували бійку?» – «І на думці такого не мав!» – «Незаконною торгівлею займалися?» – «Безкоштовно людей пивом пригощав. Є свідки». – «Значить пиво крадене!» – «На свої гроші купив. Маю право». – «Може, ви псих?» – «Я нормальний. У мене довідка є». – «Гаразд, шановний добродію, ми вас відпустимо. Тільки скажіть, навіщо ви це зробили? Навіщо свої гроші витрачали? Для чого це все?» – «Добре, я скажу. Людина я вже немолода. До комунізму точно не доживу. А так хотілось подивитися, як то воно буде… При комунізмі…»

 

І взагалі…

 

 

Один чоловік познайомився з жінкою. Вона була дуже красива і відразу причарувала його. Вони одружилися. Але у жінки була одна вада. Вона була страшенно заздрісна і завжди заздрила своїм подругам, які отримували від залицяльників і чоловіків квіти та подарунки. Їй почало здаватися, що вона мало подарунків отримує від свого чоловіка, і жінка задумала одну хитрість. Коли наближалася річниця їх шлюбу, чоловік запитав: «Зіронько моя, що ти хочеш, аби я тобі подарував?» – «Подаруй мені стільки троянд, скільки днів хочеш провести зі мною!» – відповіла вона. Чоловік замислився. Коли настав той день, він зав’язав їй очі стрічкою і відвіз у незнайоме місце, яке було наповнене ароматом квітів. У передчутті сотні красивих бутонів дівчина зірвала стрічку і озирнулася. Але навколо було лише безкрає поле, а поряд лежали два великі старі мішки, від яких і йшов аромат. Жінка здивувалася, а чоловік сказав: «Цю землю я купив для тебе. У мішках – насіння найкращих сортів троянд. Ти виростиш тут стільки квітів, скільки днів хочеш прожити зі мною». Жінка розлютилася і побігла геть плачучи. Чоловік пішов у бар, випив пива з друзями, зустрів іншу жінку і до кінця днів їв смачний борщ.