«Двері помешкань франківців протягом останніх днів заклеюють листівками з рекламою “програми Марцінківа Руслана “Теплий дім”.

Листівка закликає франківців скористатися нагодою замінити старі вікна у під’їздах новими склопакетами на умовах співфінансування. При цьому мешканцям треба внести лише 10% від вартості вікон і робіт. Звідки береться решта необхідних коштів, листівка не повідомляє: про це потурбується Руслан Марцінків, на чиє ім’я досить написати заяву і занести її до його громадської приймальні. Повідомляється також, що за “програмою Руслана Марцінківа” у минулому році в місті замінено 450 віконних конструкцій. За це йому, зокрема, вдячна й Олена Іванівна з мікрорайону Позитрон, як запевняє листівка».

(http://kurs.if.ua, 24 лютого 2015 року)

У рік 7 523 [2015]. Холодно було того року в городі галицькому, аж пси язики повиставляли, вода в калюжах [де-не-де] позамерзала, а по ночах пар [з рота] йшов, аки з кутка собачого. І мерзли вельми луччі люди на Пасічній, купці на Каскаді, бояри на Бамі, а паче всього Єлена Іванківна на прозвисько Реально Прекрасна [з Позитрону] від стужі лютої потерпала.

«Хто, як не ми?» – подумали тоді лицарі свободні, що після виборів парламентських багато часу [свобідного] для роздумів всяких та діл благих мали, та й взялися від холоду нещадного город галицький рятувати. Був же серед них воєвода потужний та [секретар] знаменитий і гучномовний Руслан-Марципан, котрий немало [подвигів] у городі галицькому вже був учинив: і самобуди бізнесові люто розбивав, аки Чоловік-Кувалда, і про [чайові] бакси, есбеушниками провокаційно підкинуті, голосно репетував, аки Чоловік-Мегафон, і дороги всі [крім набережної] ремонтував, і з Новим роком та Різдвом усіх вітав ликом своїм круглим, аки [місяць], та поглядом теплим, аж пар від нього йшов. І раділи тим подвигам усі луччі люди на Пасічній, купці на Каскаді, бояри на Бамі а паче всього Єлена Іванківна на прозвисько Прекрасно Реальна [з мікрорайону Позитрон].

І раптом придумав Руслан-Марципан, як стужу люту потугою малою подолати та зігріти цілий город галицький [майже задурно]. Зібрав же він десятину з народу усього та наказав програмні склопакети десятинні поробити і вікна ними скрізь позатуляти. І [чудесним чином] розмножилася та десятина, і позакривалися діри у вікнах, і тепло всім стало, і пар вже не йшов, тільки [запах] лишився.

Коли ж закінчувався сезон опалювальний, то злетілися до города галицького [листівки] весняні з ликом Руслана-Марципана теплодайним та двері кожні обсіли. І раділи цьому прильоту [нежданому] луччі люди на Пасічній, купці на Каскаді, бояри на Бамі, а паче всього Єлена Прекрасна із Позитрону, бо добре горів сей [продукт] поліграфічний у печах та ще більше усіх зігрівав. І стали вони в теплі та радості осені холодної нетерпляче чекати, аки виборів місцевих, ликом Руслана-Марципана милуючись круглим, аки [місяць]…

НОРВАКС