Комфортна держава з відповідальною владою у нас буде лише після децентралізації і реформи публічної адміністрації, – у цьому впевнений один з ідеологів цих реформ, голова правління Центру політико-правових реформ і експерт Реанімаційного пакету реформ Ігор Коліушко. Пропонуємо разом з паном Коліушком зазирнути у майбутнє і дізнатись, яка управлінська структура має з’явитись на місці того неповороткого, кволого, корумпованого чиновницького апарату, який існує зараз. Що зміниться у житті кожного з нас після децентралізації й оновлення системи публічної адміністрації?

 

– Якщо уявити Україну в 2016 році, країну, в якій відбулася адміністративна реформа, що змінилося в житті звичайних громадян?

 

Якщо буде реалізований оптимістичний сценарій впровадження адміністративної реформи, то це означатиме, що в лютому 2016 року в нас уже будуть органи місцевого самоврядування в нових адміністративно-територіальних одиницях, які можуть називатися або громади, або волості (це ще предмет дискусій). І майже вся влада на місцях належатиме цим громадам.

 

– Скільки населених пунктів буде об’єднано в одну громаду?

 

Багато залежить від ініціативи знизу. От сільські голови зараз не хочуть об’єднуватися добровільно у громади по кілька сіл. Бояться втратити владу. Але їхня влада на селі і саме село залишаються! Об’єднання у громаду дає кільком селам одразу більше фінансових і організаційних можливостей. Скажімо, гуртом одного року полагодили дорогу на одне село, наступного на інше. І так в усьому. До того ж, об’єднані громади завдяки реформі децентралізації отримають більші бюджети для своєї роботи. Важливо, щоб села не просто об’єднувалися, а об’єднувалися навколо того поселення, де є економічне життя – працюють підприємства. Тому людям зараз треба підштовхувати своїх сільських голів до якнайшвидшого об’єднання.

 

– А які повноваження залишаться у сільських голів?

 

В кожному селі буде обиратися лише сільський голова чи староста. В нього буде свій обсяг повноважень: посвідчення довідок, організація видачі необхідних селянам документів і головне – сільський голова представлятиме інтереси мешканців цього села в органах місцевого самоврядування – в раді та її виконавчому комітеті громади. Ці органи відповідатимуть за все, що відбувається на території громади, наприклад, за роботу дошкільних закладів і середніх шкіл. Це не означає, що вони будуть вирішувати, вчити математику чи українську мову. Вони будуть відповідати за те, щоб нормально працювала школа, яка буде виконувати закон про середню освіту і давати учням знання відповідно до затвердженої програми. А от вже де буде розташована школа, чи вона буде одна велика, чи їх буде кілька маленьких, чи до неї буде підвіз школярів, чи не буде підвозу – це вже відповідальність місцевого самоврядування. Це вирішуватиметься на місці.

 

– Тобто всі проблеми громадяни вирішуватимуть не в Києві чи обласному центрі, а в своїй громаді?

 

Саме так. Наприклад, в кожній такій громаді має бути Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), і там мають надаватися всі адміністративні послуги, яких потребують громадяни. Тобто всі довідки, виписки з реєстрів, свідоцтва про народження, смерть, реєстрація підприємства, землі, нерухомості, а також видача паспортів, внутрішніх і закордонних, – все буде у кожній громаді в будинку під одним дахом. Такі зручності для громадян будуть у разі успішної реформи з децентралізації. Бо, згідно з чинним законом «Про адміністративні послуги», подібні центри вже повинні видавати громадянам всі документи. Але йде відомча боротьба, декілька державних органів не виконують законодавство і не хочуть передати видачу своїх документів у Центри надання адміністративних послуг.

 

– Які органи не виконують закон?

 

Державна міграційна служба, яка продовжує видавати паспорти громадянам, а за законом мала передати все це в Центри надання адміністративних послуг. Є проблеми з Державною реєстраційною службою, яка реєструє створення юридичних осіб, право власності на нерухоме майно і теж не хоче віддати ці повноваження на місця у ЦНАПи. Але ми продовжуємо домагатися, щоб усі чиновники почали виконувати закон – всі послуги і документи для громадян мають бути під одним дахом, у місцевому Центрі надання адміністративних послуг.

 

– Якщо ця реформа буде зроблена, всі ці послуги стануть для держави і для громадянина дорожчими чи дешевшими?

 

Це не пов’язано безпосередньо одне з другим. Предметом реформи децентралізації є перерозподіл повноважень від Києва на місця. Чи буде підвищення вартості адміністративних послуг, це вже залежить від іншого законодавства. Я можу сказати, що більшість наших адміністративних послуг не потребує сьогодні підвищення плати. Навпаки, на видачі тих же паспортів держава заробляє на громадянах, що є неправильним. Адміністративні послуги – паспорти, довідки, виписки – держава повинна надавати на рівні собівартості. І якби такий підхід був закладений у наше законодавство, то багато послуг стали б для громадян дешевшими.

 

– А чому держава не повинна заробляти, скажімо, на видачі закордонних паспортів? Це така світова практика?

 

Тому що адміністративні послуги – паспорти, довідки, свідоцтва – це не бізнес, це не те, на чому держава повинна заробляти. Держава існує для обслуговування громадянина. Тому вона не повинна заробляти на обслуговуванні громадянина. Адміністративні послуги – це необхідний інструмент реалізації громадянами своїх прав. Наприклад, громадяни мають право на створення об’єднань громадян, і для того, щоб таке об’єднання функціонувало, треба його зареєструвати, отримати свідоцтво, створити юридичну особу тощо. Щоб не було зловживань, законом встановлюється необхідність пройти певні адміністративні процедури. Оце і називається «адміністративні послуги». Чим їх менше, тим краще, тим вільніші громадяни в державі, і на цьому держава не повинна заробляти.

 

 

Аліса ТИМЧЕНКО,

 

регіональний прес-центр ініціативи «Реанімаційний пакет реформ»