Виховання дитини є повноцінним, усебічним і природним, коли, окрім навчання, дитина має корисне дозвілля. Благодійний фонд “Карітас Івано-Франківськ УГКЦ” намагається підтримувати найвразливіші категорії населення, насамперед дітей, які через складні життєві обставини потребують як матеріальної, так і психологічної, духовної підтримки. Зокрема це діти, уражені епідемією ВІЛ/СНІД, їм у “Карітасі” надають широкий спектр медико-соціальної, психологічної та педагогічної допомоги, а також забезпечують цікаве та корисне дозвілля.

 

У рамках проекту “Центр догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих дітей” “Карітас” щомісяця влаштовує дітям відвідини розважального центру “Велес” в Івано-Франківську. Що може бути кращим за розваги разом із татом чи мамою? Відповіддю є вогники в очах дітей, їх щирий і дзвінкий сміх. Батьки не могли намилуватися своєю малечею, коли та навперейми маневрувала на роликах. Хоча більшість діток уперше опановували цей вид розваги, їхні здібності вражали. Малеча впевнено й сміливо брала участь і в інших розвагах.

 

Найменших діток зацікавив «Веселий вулик», де вони досхочу стрибали, лазили, спускалися з гірок і піднімалися канатними драбинами. Дехто навіть спробував постояти за штурвалом корабля й уявляв себе капітаном. Діти грали в рольові ігри, перевтілювалися в казкових героїв.

Підліткам припав до душі лазерний лабіринт, де вони відчули себе учасниками комп’ютерних ігор. Ця розвага викликала бурхливі емоції й активне обговорення. А от боулінг став тією «чарівною паличкою», яка об’єднала інтереси і батьків, і дітей. Спільна гра, спільне переживання радості, обійми – це сприяло більшому зближенню, розумінню один одного.

 

Кожна дитина, а тим більше хвора, прагне відчувати любов, прихильність та підтримку з боку батьків. Це забезпечує почуття внутрішньої безпеки, віри в себе і свої можливості. Спільне дозвілля батьків і дітей відіграє дуже важливу роль у вихованні гармонійно розвиненої особистості, – переконані працівники “Карітасу”.

Батько двох хлопчиків, яким усього 6 і 9 років, після завершення зустрічі сказав: «Я навіть не думав, що можу бути другом своїм дітям і що з ними так цікаво і весело гратися. За суцільними проблемами я перестав цікавитися подробицями їхнього життя. І тільки зараз зрозумів, як багато втратив. Відтепер усе буде по-іншому. Дякую вам!»

 

Діти також охоче ділилися враженнями: «Це круто! Ми наввипередки змагалися, хто швидше проїде коло на роликах. Я перемогла, бо швидше перебирала ногами і руками. За мене вболівав тато, і це було весело, захоплююче. Я ще хочу так розважатися!» – із широкою посмішкою розповідає дев’ятирічна Настя. І цим підтверджується загальновідома істина – діти мають постійно відчувати увагу і піклування. А завдання дорослих – створювати всі умови для цього.

 

Заходи відбулися за фінансової підтримки «Карітас Відень».

12.03.2015