Діти Оксани Шевцової навчаються в Івано-Франківській загальноосвітній школі №3 з російською та польською мовами навчання. Проте останнім часом стверджувати, що діти там навчаються, важко. Між мамою двох дітей та адміністрацією школи виник конфлікт, який лише набирає обертів.

         Вся суть справи у тому, що п’ятикласниця Діана та першокласник Давид (саме так звати малолітніх дітей, про яких йде мова) разом з мамою Оксаною тривалий час жили у Польщі. Саме тому й вибір школи не був випадковим. Після повернення в Україну діти часто хворіють, тому змушені пропускати заняття. Їхня мама довідки приносить до школи пізніше, ніж треба, дирекція школи повідомляє про такі факти Службу у справах дітей виконавчого комітету міської ради, а Оксана вважає такі дії протиправними і хоче розуміння та справедливості.

         Мати двох дітей розповідає, що її маленький Давид тривалий час хворів. Коли хлопчик мав повертатися на навчання, він упав з гойдалки… Таким чином, хлопчина ще деякий час був змушений залишатись вдома. “Усі медичні довідки є, але ми їх приносимо пізніше. Буває, що й дитина може загубити документ. У мене на першому місці здоров’я дітей, а не шкільна бюрократія”, – скаржиться Оксана Шевцова.

         За словами жінки, у Польщі є чоловік, з яким вона “створює сім’ю”. В Україні живе лише з дітьми й іншого джерела доходів, окрім соціальної допомоги, у неї немає. “Нещодавно до нас додому прийшли з кримінальної міліції у справах неповнолітніх. Давид забився у куток і не розумів, що від нього хочуть. Тепер син боїться сам іти до школи. Та він тепер усього боїться!” – ображено стверджує мама.

         Варто зазначити, що це вже не перший конфлікт Оксани Шевцової з адміністрацією 3-ї школи. Коли 1 вересня минулого року директор школи Світлана Долгова урочисту лінійку розпочала російською мовою, це неабияк обурило громадянку України Шевцову. Вона і зараз наполягає на тому, що школа є українською, а російська і польська мови мають бути лише мовами викладання.

         У загальноосвітній школі №3 не дивуються тим претензіям, які ставить до них Оксана. Кажуть, що справа в жінці, а не в школі. “У нашій школі навчається 837 дітей. За декілька останніх років це перший такий випадок. Ми робимо свою роботу, так само хочемо, аби мама повідомляла нас про поважні причини відсутності Діани та Давида”, – говорить Наталія Демидова, заступник директора з навчально-виховної роботи і демонструє журнал обліку відвідуваності учнів школи. “Нам не треба писати заяви, не треба ходити. Достатньо лише зателефонувати зранку і попередити, що хтось з дітей не прийде до школи, і назвати поважну причину. Ми теж люди, все розуміємо. Але я роблю те, що маю робити: немає дітей певний час у школі – я змушена повідомити про це службу у справах дітей. У мамине особисте життя ми не втручаємось. Я лише хочу, аби діти ходили до школи”, – резюмувала заступник директора.

         Зазначимо, що у тому випадку, якщо учень систематично або тривалий час не відвідує школу без поважних причин (більше 10 днів), адміністрації шкіл зобов’язані залучити комісію у справах дітей, а у разі необхідності – й кримінальну міліцію у справах неповнолітніх.

         Про батьківсько-директорський конфлікт знають і в управлінні освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міськради. Його начальник Наталія Микула стверджує, що управління розставить всі крапки над “і”. “Шевцова зверталась до нас усно, а тепер написала і письмову заяву. Будемо розбиратись, візьмемо пояснення у дирекції ЗОШ №3. Можливо, створимо комісію. Справу вирішимо, конфлікт не має затягуватись”, – обіцяє Микула.

         До слова, Оксана Шевцова тепер хоче ще і створення у школі комісії, яка має визначити рівень знань її неповнолітніх дітей. Мета благородна –  “можливо, дітям потрібні додаткові лекції або заняття”. Зазначимо, що класний керівник п’ятикласниці Діани Таїсія Валеріївна стверджує, що рівень знань дітей Оксани відповідає вимогам шкільної програми. Принаймні, з тих предметів, які вона викладає.

         Бюрократична тяганина у школах робить заручниками дітей і провокує конфлікти між батьками та вчителями. Можливо, річ і не в бюрократії, а все простіше: дорослі люди не можуть порозумітись. Сподіваємось на швидке вирішення конфлікту та об’єктивне його розслідування, хід якого не зробить Діану та Давида ізгоями в школі.

 

 

Микола ГУРАК