Чи може сьогодні франківська влада проконтролювати дотримання забудовниками законів? Історія з забудовою на вулиці Мельничука, 14, 16, що біля «білого дому», доводить, що ні. Законність цього будівництва вивчають одночасно в міліції, прокуратурі та суді, але поки буде винесено вердикт, будинок встигнуть добудувати і здати в експлуатацію. Тим часом франківці мають останню нагоду помилуватися пам’яткою архітектури, яка скоро зникне за фасадом новобудови.

 

Попри ухвалу суду про припинення будівництва, майстри швидкими темпами продовжують роботи на об’єкті. Будують на подвір’ї колишнього «Західноукраїнського економіко-правничого університету», який визнано банкрутом. Поки університет працював, велося будівництво додаткового корпусу. Що тут будують зараз, не знає ні головний архітектор міста, ні міська рада, яка судиться з забудовником. Франківці в мережі висловлюють припущення, що буде черговий торговий центр.

 

«Це буде навчальний корпус університету. Можливо, Прикарпатського, бо є попередні домовленості з Цепендою та Басаєм. Або Жешувського політехнічного», – розповідає «ГК» Олег Лисак, колишній співзасновник ТзОВ «Станіславська будівельна компанія» (далі – “СБК”), яка позиціонує себе замовником будівництва. Так склались обставини, що коли прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо незаконності будівництва проти «СБК», компанію продали. Її директор Любов Кулакова родом із Закарпаття, але контакти офісу «СБК» залишилися франківськими.

 

В тому ж офісі з тим самим номером телефону продовжує працювати відома у місті компанія «Івано-Франківськміськбуд», яка й веде скандальне будівництво як генпідрядник «СБК». Колишнім співзасновником її також є Олег Лисак. На жарт журналіста «ГК», що ви, мовляв, самі себе найняли, Олег Лисак посміхається. Каже, що він юрист. Оскільки “СБК” вчасно перепродали в Закарпаття, ходити в суди Олегові Лисаку та двом іншим співзасновникам обидвох компаній, Ігореві Луканю та Володимирові Лисаку, сьогодні не доведеться.

 

Право розпочати будівництво “Станіславській будівельній компанії” у липні 2011 року дала Івано-Франківська інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК), зареєструвавши декларацію на початок будівництва. Достовірність даних, поданих у декларації, в інспекції не перевіряли. Те, що чимало пунктів у декларації не були заповнені, ДАБК також не стурбувало.

 

На недостовірність даних у декларації першими звернули увагу в міській раді. «Станіславська будівельна компанія» не має права вести будівництво, бо, згідно з законом, вести будівництво може власник або орендар земельної ділянки, яким на момент реєстрації декларації був «Західноукраїнський економіко-правничий університет». По-друге, «СБК» не є орендарем земельної ділянки, а право будувати має лише власник або орендар. По-третє, компанія не мала містобудівних умов та обмежень, хоча вказала, що Управління містобудування та архітектури міськвиконкому такі умови й обмеження видало, що не відповідає дійсності», – розповідає Андрій Устінський, юрист міськради, який веде цю справу в суді.

 

Володимир Гайдар, головний архітектор міста, підтверджує, що містобудівні умови та обмеження управління архітектури на прохання «СБК» не видавало. «У нас немає жодної інформації про це. Якби такі умови були, то вони були би зареєстровані в журналі. Копії містобудівних умов та обмежень в архітектурі також не було», – наголошує Володимир Гайдар.

 

Як каже юрист міської ради, на момент реєстрації декларації у ТзОВ «Станіславська будівельна компанія» були відсутні документи, які засвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою. У декларації вписали договір оренди між міською радою та університетом від 2009 року, який закінчився в 2013 році і його не продовжували, запевняє Андрій Устінський.

 

З’ясувавши, що дані в декларації недостовірні, міська рада звернулася до інспекції ДАБК з проханням провести позапланову перевірку будівництва на Мельничука, 14, 16. «В інспекції не відреагували на наше прохання. Ми почекали місяць і звернулися з позовом до Івано-Франківського окружного міського суду про визнання протиправних дій і бездіяльності інспекції та скасування реєстрації декларації про виконання будівельних робіт. Паралельно ми знову писали листи в інспекцію ДАБК і в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, що у м. Києві. Аж тоді вони нам відповіли, що з серпня 2011 року вони не мають права проводити перевірки», – розповів Устінський.

 

Тоді міська рада звернулася до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії декларації на початок будівельних робіт. Суд задовольнив клопотання і виніс ухвалу зупинити дію декларації. Це було в листопаді минулого року. «Будівництво, згідно з ухвалою, має бути зупинене, поки суд не встановить його законність чи незаконність. Ухвала підлягає негайному виконанню», – наголошує Устінський.

 

Інспекція ДАБК ухвали не виконала і попросила суд роз’яснити, як вона має зупинити дію декларації. Суд роз’яснив: інспекція ДАБК мала би внести зміни до реєстру, а з моменту зупинення дії декларації забудовник не має права вести будівельні роботи. Інспекція знову проігнорувала судову ухвалу. Забудовник тим часом подав на апеляцію. Львівський апеляційний суд ще раз повторив: ухвала про припинення дії декларації має бути виконана. Інспекція не відреагувала. Представники інспекції жодного разу не з’явилися на судове засідання і не пояснили своєї позиції. Інспекцію вже двічі штрафували за невиконання рішення суду з цьому питання.

 

Щойно призначений керівник управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Роман Пацак помітно нервує. Каже, оскільки забудовник знову подав на апеляцію, інспекція чекає рішення Львівського апеляційного суду. «Ми виконаємо будь-яке рішення суду», – наголошує керівник. Про те, що інспекція вперто ігнорує ухвалу, яка діє незалежно від поданої апеляції, Пацак не згадує.

 

Змусити інспекцію виконати ухвалу суду має виконавча служба. Виконавча служба своїх обов’язків наразі не виконує. Інспекція архбудконтролю нічого не контролює. Забудовник будує всупереч рішенню суду. Громада обурюється. Влада констатує, що далі – безсила.

 

«Ми зверталися в усі органи влади: в обласне управління ДАБК, в Київське управління, в Кабмін, в суд. Куди нам ще звертатися? – риторично запитує Зіновій Фітель, заступник міського голови. – Доки не буде на законодавчому рівні прийняте рішення про повернення нам прав щодо прийняття рішень про початок будівництва і прийняття об’єктів в експлуатацію, доти міська влада буде лише спостерігачем у процесі. Хтось щось недобре збудував, люди йдуть до нас і кажуть: ви влада, зробіть щось. А ми нічого не можемо зробити. Тоді люди кажуть: а нащо нам така влада? Сьогодні ми позбавлені реального впливу на забудовника».

 

Олег Лисак вважає будівництво цілком законним. Каже, всі документи в порядку. Показує містобудівні умови та обмеження, підписані екс-головним архітектором Олегом Гаркотом. Умови та обмеження розроблялися у складі містобудівного обґрунтування, дозвіл на розробку якого і справді був наданий міськвиконкомом 22.02.2011, але не забудовнику, а університету. На документі п’ять печаток з підписами, але немає ані дати, ані вихідного номера реєстрації.

 

«Коли ми у 2011 році розробляли це обґрунтування, змінився закон, згідно з яким вже не потрібно було затверджувати ці умови та обмеження, тому вони не зареєстровані і немає дати, – пояснює Олег Лисак. – Ці умови та обмеження видавала міська архітектура, є підпис Гаркота. Ми ж не намалювали їх самі собі». Цікаво, якщо в документації все гаразд, чому Гаркот не залишив її своєму наступникові Володимиру Гайдару?

 

Андрій Устінський каже, що, за новим законом, забудовнику все одно треба було звернутися у департамент архітектури, щоб той видав містобудівні умови та обмеження, бо змінилися вимоги щодо їх форми та змісту. Без вихідного номера та дати реєстрації містобудівні умови та обмеження мають сумнівну юридичну силу. Те, що в архітектурі сьогодні немає жодного сліду від цих документів, також свідчить не на користь забудовника.

 

Право вести будівництво, на думку Олега Лисака, «СБК» дає договір-доручення, яким університет передав компанії права замовника. Документ журналісту, щоправда, не показали. Цей документ було представлено і на судовому засіданні, зазначає Устінський. А проте він не дає «СБК» права вести будівництво, бо Земельний кодекс не передбачає передачі функції замовника.

 

Олег Лисак визнає: права оренди земельної ділянки, на якій «СБК» веде будівництво, міська рада компанії не дала. Попри те, що сесія вже двічі голосувала проти, «СБК» подає договір оренди на затвердження сесії втретє. В той же час, міська прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва. За словами Лисака, кримінальне провадження відкрила також міліція, але забудовників це не дивує: «Майже по кожному об’єкту прокуратура має до нас претензії. Ми вже звикли», – каже Олег Лисак.

 

У відділі охорони культурної спадщини міськвиконкому ситуацію з новобудовами назвали «замурованим конфліктом». Будівля колишнього університету, а також будинок з колонами у дворі – пам’ятки архітектури місцевого значення. «Закон про охорону культурної спадщини каже, що будувати в охоронних зонах пам’яток не можна, якщо вони заважають сприйняттю та функціонуванню пам’ятки. А тут пам’ятка – колишня єврейська гімназія кінця ХІХ – початку ХХ століття – взагалі заступається новобудовою. Можна було будувати так, щоб середина новобудови була порожньою, щоб був огляд пам’ятки і доступ до неї. Половина пам’ятки в аварійному стані. Пам’ятка може просто згнити в «криниці». Крім того, в зоні будівництва археологи знайшли залишки колектора Станиславівської фортеці XVII століття. Їх треба було музеїфікувати. В будь-якому разі, питання щодо нового будівництва мало бути винесене на консультативну раду», – наголошує Ігор Панчишин, начальник Управління охорони культурної спадщини міськвиконкому.

 

Скандальний будинок скоро добудують. Чи здадуть в експлуатацію? В декларації про завершення будівельних робіт має бути інформація про документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку. Його не було і немає досі. Якщо це не завадило інспекції ДАБК прийняти декларацію про початок будівельних робіт, то, мабуть, не стане на заваді зареєструвати декларацію про їх завершення. Крапку в історії про те, чи це будівництво законне, чи ні, поставить Львівський апеляційний адміністративний суд. Якщо будівництво визнають незаконним, хто знесе будинок?

 

Наталка ГОЛОМІДОВА