«До данцу» – друга книга молодої письменниці та перекладачки Люби-Параскевії Стринадюк, жанр якої сама авторка означує як поетична проза про любов. Презентація книги відбулася 2 квітня у книгарні «Є» в Івано-Франківську. Модерувала захід сестра письменниці Оксана Стринадюк.

Перша книга авторки «У нас, гуцулів», просякнута дотепними історіями про сучасне життя гуцулів та спогадами про щасливе дитинство Люби-Параскеви у її рідному селі Замагора Верховинського району, зробила їй реноме «гуцульської письменниці». Але цього разу читачі побачать цілком іншу Любу. У другій книзі практично немає гуцульського діалекту, а сама авторка переживає кризовий період життя, прощаючись не лише з дитинством, але й зі своїми ілюзіями та юнацькою любов’ю.

«Це книга-дорослішання, вона писана крізь біль. Я почала писати її не від радості, а півроку тому зрозуміла, що я вже цілком інша. Все написане я пережила. А пишучи, полегшувала собі життя», – розповідає Люба про свій поетичний щоденник. Вона зауважує, що найбільше щастя для неї знати, що написане нею зачіпає чиюсь душу, змінює чиєсь життя чи просто збагачує.

Данець – це танець, танок гуцульською. «Данець для мене – це життя. Коли дописала книжку, відчула, що треба рухатись і жити далі, може, якось по-іншому. Книжка для мене – це не просто використання паперу, а щось, що змінює, це рух. Тому закликаю себе та інших – до данцу, до життя!» – зауважила авторка.

«Якраз в гуцульській мелодії, в енергійній «гуцулці до данцу» дзвенять відповіді на питання з життя. І виграє гуцулка в такт: «Більше не питай, а живи, данцуй з життям у парі, бо в данці й є життя», – йдеться у передмові до книги.

3.04.2015