ТОРЕНТ: “Одержимість”

  • Режисер: Дем’єн Шазелл

     

     

    Музика відіграє важливу роль у роботах режисера цього фільму Дем’єна Шазелла. Його перший фільм “Гай і Медлін на лавці в парку” – про трубача. Картина “Урочистий фінал”, до якої він писав сценарій, – про піаніста. Фільм “Одержимість” (в оригіналі «Whiplash» – це, як я зрозумів, ідіома, яку можна перекласти як “працювати з-під батога”) Шазеллом був задуманий досить давно. І в 2014 році картина отримала “Золотий глобус” за роль Джей Кей Сіммонса. Також вона здобула ще 40 нагород (кілька з них із серії “Фільм року”) і 60 номінацій. Сам режисер розповідав, що в основу сценарію лягли його дитячі спогади про гру в оркестрі, диригент якого був тираном і мало не садистом. Коли я почав дивитися цей фільм, то подумав, що дія тут, швидше за все, буде розвиватися за улюбленими у США лекалами спортивної драми: молодий здібний хлопчина ніяк не може домогтися вагомого результату, але під впливом суворого зовні, але всередині дуже доброго тренера вчиться працювати в команді, долати негативні риси свого характеру і зрештою забиває вирішальний м’яч у Суперкубку. Однак з кожним новим епізодом ставало зрозуміліше, що картина набагато цікавіша і глибша, ніж я припускав. І тут, як це й властиво для гарного кіно, немає однозначно правих і однозначно винних. Так, диригент – тиран і фактично садист. Але він глибоко переконаний, що без такої манери спілкування з музикантами з них нічого путнього не вийде. Найстрашніше слово – це “молодець”, вважає Флетчер. Тому що, почувши його, музикант вирішить, що він вже всього досяг, і перестане рости як виконавець. Тому музикантів треба щосили «трусити» і вимагати від них неможливого – тоді, може, вони цього неможливого й досягнуть. Цікаво, що в ситуації з Ендрю цей підхід загалом спрацьовує. Ендрю настільки хоче стати великим, що навіть розриває стосунки зі своєю дівчиною – щоб всього себе присвятити барабанам. Він фанатично репетирує, стираючи руки до кривавих мозолів. Але, втім, з цієї ситуації нормального виходу не існує, бо Флетчер з усіма своїми переконаннями – повний самодур, так що шансів у Ендрю практично не залишається. Джей Кей Сіммонс, який зіграв Флетчера, – прекрасний актор. Його дуже люблять брати Коени. І я все чекав, коли ж Сіммонсу дадуть показати себе – видно ж, що актор чудовий і дуже різноплановий. Нарешті це сталося, і Сіммонс просто вразив: у нього вийшов неймовірно потужний і надзвичайно харизматичний персонаж. Так, багато в чому неприємний. Але диригенти, як і режисери, і повинні бути такими – тиранами. Інакше нічого не вийде. Однак від Сіммонса я й очікував чогось такого – і так було відомо, що актор він неперевершений. Але тут мене також приємно здивував Майлз Теллер, який зіграв Ендрю. Цілком пересічна зовнішність “хлопця, якого ніхто не любить”, явна відсутність харизми – принаймні на початку фільму. І при цьому Майлз дуже виразно показав абсолютну одержимість цього Ендрю, довів свого персонажа до такого стану, коли він вже готовий  був убити цього ідіота Флетчера – і в це легко можна було повірити. Ну, і наскільки класно він провів фінальну “дуель” Ендрю з Флетчером, коли здавалося, що Флетчер переміг на всіх фронтах і Ендрю просто знищений. Клас, просто клас! Причому, треба зазначити, що Теллер дійсно дуже непогано грає на барабанах – це неможливо зімітувати, а його гру у фільмі показують більш-менш чесно, без особливих кінематографічних вивертів. Майлз, до речі, з п’ятнадцяти років грає на ударній установці, виступає з ансамблем «The Mutes», який він заснував разом зі своїми шкільними друзями. І для виконання ролі Ендрю він займався на установці з професійним викладачем три рази на тиждень по чотири години. А під час зйомок він дійсно грав до знемоги – цього вимагав режисер, щоб все виглядало достовірно. Найголовніше, що є в цьому фільмі, – те, що вкрай важливо для будь-якого музиканта, – драйв! Без драйву не буде класної музики, без драйву навряд чи може вийти хороший фільм. Тут цей драйв присутній на всі сто: напруга наростає буквально з кожним кадром, а вже у сцені з аварією і з “дуеллю” вона просто зашкалює. “Одержимість” – чудовий фільм. Так що подивіться його обов’язково!

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!