Уже два роки в Івано-Франківську не можуть зрушити з мертвої точки питання побудови притулку для бродячих собак. А тим часом безпритульних тварин, здається, тільки більшає. Хто ж зобов’язаний займатися цією проблемою і чому її ніяк не вдається вирішити?
В Івано-Франківську немає комунального притулку для нічийних чотирилапих. Натомість існує благодійна організація «Дім Сірка», яка опікується їхніми проблемами. Коштом доброчинців та зусиллями волонтерів вона утримує місця для тимчасового перебування тварин.
«Ми не можемо назвати їх притулками, бо вони не відповідають потрібним стандартам. Це місця тимчасової перетримки собак. Після проведення стерилізації намагаємося собак не повертати одразу на вулицю, а знайти їм дах над головою», – розповідає голова благодійного фонду «Дім Сірка» Наталія Когут.
Знайдених на вулиці собак стерилізують, утримують їх під час загоєння післяопераційних ран, вакцинують, на тварин оформляють паспорти. Якби «Дому Сірка» не допомагали фінансово іноземні благодійники, то він би не вижив, каже Когут.
Щоправда, найбільша проблема, за її словами, не фінансування, а місце для притулку. Наразі приміщення та землю фонд орендує, має два тимчасові притулки. За приблизними підрахунками, витрати на оренду кожного становлять по 2,5 тис. грн. на місяць, на закупівлю кормів на тиждень витрачають по 3 тис. грн. Додатково волонтери опікуються собаками, яких утримують у Павлівці, там приватний притулок, та в калуському комунальному.
«Ми виловлюємо собак власними руками, запихаємо їх у власну машину і веземо на стерилізацію, самі цю процедуру оплачуємо, а потім хворих собак доглядаємо», – каже Наталя.
Польський досвід і наші реалії
Нещодавно з польського Любліна повернулась делегація з десяти осіб, які переймали досвід роботи у тамтешнього притулку для собак. Когут розповідає, що там на площі понад 2 га землі побудовано дві сотні вольєрів. Вони складаються з двох частин: для зимового та літнього перебування. Виловом і стерилізацією собак займається держава, благодійники ж опікуються тільки вигулом та прилаштуванням тварин у родини.
«З десяти членів франківської делегації було лише кілька волонтерів і один працівник департаменту ЖКГ, а решта – «туристи». Була навіть депутат міськради, яка два роки тому доводила, що іншим шляхом, аніж знищення, зменшити кількість собак не вдасться. І ця людина поїхала представляти Івано-Франківськ», – обурюється Наталя. Інші ж міста на конференції в Любліні представляли служби, які безпосередньо займаються проблемами безпритульних собак.
Вирішити проблему безпритульних собак в Івано-Франківську намагаються багато років. Інших способів, окрім побудови притулків і стерилізації тварин, не існує. Волонтери «Дому Сірка» неодноразово писали звернення на ім’я міського голови Віктора Анушкевичуса, окремо апелювали у департамент комунального господарства з проханням підшукати ділянку для притулку. У відповідь – тільки відмовки.
Ще у травні 2013 року виконавчий комітет Івано-Франківської міськради прийняв рішення організувати утримання безпритульних тварин на ділянці площею 0,18 га на території Микитинців в районі Хриплинського промвузла. Договір про співпрацю мали підписати з «Домом Сірка», але не склалося. У травні минулого року вкотре прийняли аналогічне рішення. Остаточне погодження мала дати сесія Микитинецької сільської ради. Знову безрезультатно.
На останній запит надати інформацію про наявність вільних земельних ділянок в межах міста Івано-Франківська, Вовчинецької, Крихівецької, Микитинецької, Угорницької та Хриплинської сільських рад активісти отримали відповідь про те, що оскільки наразі здійснюється коректура генплану міста, то можливість резервування ділянки під притулок для собак може гарантувати лише департамент містобудування та архітектури. А про наявні вільні ділянки у приміських селах міському управлінню земельних відносин взагалі нічого не відомо.
Наразі «Дім Сірка» орендує одну із земельних ділянок в Загвізді, але орендодавець у будь-який момент може відмовити йому в оренді. А у притулку перебуває більше шістдесяти собак.
Проект проходить мимо
Ще півтора року тому на сайті міського департаменту містобудування та архітектури презентували ескізний проект реконструкції полігону твердих побутових відходів під притулок для бездоглядних тварин. Фішкою проекту була побудова готелю для тварин. Заклад планували розмістити на території КП «Полігон ТПВ» в тих самих приміських Микитинцях, бо в обласному центрі нічийними собаками опікується саме це комунальне підприємство.
У запропонованому проекті йшлося про притулок для відлову і стерилізації нічийних тварин та тимчасового їх утримання, надання ветеринарних послуг. В адміністративно-ветеринарному корпусі планували розмістити готель для тварин, а також ветеринарну лікарню. У лікарні передбачали операційну, стерилізаційну, кабінет УЗД та рентгенкабінет, діагностичний та процедурний кабінети, лабораторію, евтаназійний кабінет та ветаптеку.
Ця ініціатива мала стати частиною проекту «SOS – співжиття людей та безпритульних тварин на польсько-українському прикордонні: Львів, Люблін, Луцьк та Івано-Франківськ», який мали реалізувати за рахунок коштів Європейського Союзу.
Згідно з підписаною угодою, 16 тис. євро має передати фонд «SOS» з Євросоюзу, а 6 тис. євро мали б перерахувати з місцевого бюджету. Гроші Євросоюзу висять у повітрі, їх нікуди діти, адже кошти надходять на рахунок тим, хто опікується проектом. А таких в Івано-Франківську наразі немає.
«У Луцьку є КП «Ласка», яке опікується собаками, воно взяло на себе ці обов’язки. У Львові створили комунальний притулок «Лев». А в нас немає окремого комунального підприємства, собак прирівняли до сміття, і ними займається КП «Полігон ТПВ», – обурюється Наталя Когут.
Угоду підписали ще у 2012 році, в травні ц.р. проект добігає кінця. В інших областях терміни його реалізації координатори вирішили продовжити. Бо Луцьк не вкладається у відведений час, а у Львові тільки зараз зробили проект на притулок. До речі, на потреби безпритульних собак у Львові з бюджету виділили мільйон гривень, майже стільки ж дали у Луцьку, а в Івано-Франківську ні проекту, ні прогнозів, ні надій…
Комунальна перезмінка
Міські комунальники займаються виловом та стерилізацією собак. У спеціальній службі працює дві бригади. Гицлі виїжджають лише на виклики. Собак забирають та завозять у державну клініку для стерилізації. Якщо пес неагресивний, його після загоєння післяопераційних ран випускають на волю.
Постійно на стерилізації перебуває до двох десятків собак, за місяць проводять операції чотирьом десяткам псів. На вилов і стерилізацію торік з міського бюджету було виділено 425 тис. грн. Це кошти на бензин, медикаменти, заробітну плату, вилов тварин. Цьогоріч щомісяця на стерилізацію виділяють 10 тис. грн., а на вилов – 15 тис. грн.
Незмінного впродовж багатьох років директора «Полігон ТПВ» Богдана Тимочка у посаді понизили, з грудня минулого року там новий керівник – Юрій Мороз. Попри крижане прізвище, до проблеми чотирилапих безхатьків він ставиться з більшою увагою. Щоправда, вже п’ять місяців на посаді, а частини документів ще не бачив, про будівництво притулку чув лише опосередковано.
«Я знаю про те, що наміри будувати там притулок були. Проекту не бачив. Але має бути рішення сесії про передачу землі та про будівництво комунального притулку, а його не було», – пояснює Мороз.
Активісти, волонтери, журналісти вкотре порушують питання про притулок для собак, а в мерії вкотре обіцяють підготувати рішення про виділення землі під цей проект. Доки так буде тривати – невідомо.
Ірина ТИМЧИШИН