Режисер: Роберт Родрігес

Чотири ніжні та романтичні історії.

Історія перша. Марв (Міккі Рурк) розплющує очі і виявляє, що він на шосе, довкола трупи і побиті машини. Все схоже на автокатастрофу. Мавр намагається пригадати, що сталося. Він знає, що якщо вип’є забагато, то йому обов’язково захочеться когось убити. Але якщо він забуде прийняти свої пігулки – тоді все, гасіть світло, ховайтесь у нори, бо кількість трупів у Місті гріхів значно зросте.

Історія друга. Дуайт (Джош Бролін) намагається забути свою любов Аву (Єва Грін), яка залишила його заради багатого Буратіно Дем’єна (Мартон Чокаш). Однак Ава несподівано телефонує Дуайту, призначає йому побачення, на якому розповідає про Дем’єна жахливі речі. У Дуайта закипає кров, хоча він сто разів давав собі слово не мати більше нічого спільного з цією жінкою.

Історія третя. Щасливе дитя Міста гріхів Джонні (Джозеф Гордон-Левітт) приходить у бар “Кейлі”, де в окремій кімнатці грає в покер найстрашніша людина Бейсін-Сіті – сенатор Рорк (Пауерс Бут). Джонні вирішив кинути виклик самому Рорку. Ймовірно, Джонні вважає, що у нього дві голови.

Історія четверта. Стриптизерка Ненсі (Джесіка Альба) після смерті дорогого її серцю детектива Хартігана (Брюс Вілліс) поводить себе дуже непрофесійно: під час виступу заливає в себе алкоголь з величезної бутлі з написом «VODKA», розмахує пістолетом, а люб’язний Хартіган понуро тиняється баром, як примара, і тільки сумно-сумно зітхає. Ненсі хоче застрелити сенатора Рорка, але сама цього зробити не може, бо від випитого алкоголю трусяться руки. І тоді Ненсі, знаючи про світлі почуття Марва до неї, робить хід конем: імітує своє побиття і заявляє Марву, що це Рорк з нею таке вчинив. Марв від гніву забуває про свої пігулки, а це означає – гасіть світло, ховайтесь у нори, бо кількість трупів у Місті гріхів значно зросте.

Перший фільм “Місто гріхів”, знятий Робертом Родрігесом за знаменитою серією коміксів художника Френка Міллера, був фактично шедевром. Родрігес дуже вдало переніс на екран художню манеру Міллера, для акторів був виготовлений дуже незвичайний і вражаючий грим, а динаміка подій у картині буквально не давала перевести подих, так що адреналін у глядачів під час перегляду просто зашкалював. А що вийшло з другим фільмом Родрігеса? А вийшло у нього, як не дивно, щось досить невиразне. Перший фільм був проривом, шоком. Ніхто до цього так не знімав, кінематографічні знахідки у Родрігеса були абсолютно унікальними. А от для другого фільму, судячи з усього, ідей у ​​Родрігеса вже не залишилося. Намальовано і знято все дуже ефектно, це правда. Але все це прийшло з першого фільму, а у другому нічого принципово нового не запропонували. І на тлі досить слабенького і невиразного сценарію ефект сприйняття помітно тьмяніє. Видно було, що грошей заробити хочеться, а ось свіжих ідей вже немає. А шкода, дуже шкода. Я, звичайно, не очікував, що сиквел буде на рівні першого фільму, але що тут буде все аж так погано зі сценарієм, та ще й після шести років роботи над ним, передбачити було важко. Ні, переглянути стрічку можна, особливо через центральну новелу, але на тлі фактично шедеврального першого фільму цей виглядає помітно слабшим.