Днями

КОМП’ЮТЕР

Сиджу вдома, дружина працює за комп’ютером, тиша, спокій… Раптом чую гуркіт і бачу монітор, що лежить на клавіатурі, й очманіле обличчя дружини. З усіх сил стримуючи себе, намагаюся зрозуміти, що сталося. Дружина останні півроку працювала за ноутбуком, тож, за звичкою, кришку вирішила закрити…

Якось

БАБУСІ

З розмови.

– До речі, спасибі твоїй бабусі.

– За що?

– Завдяки їй ми виробили нову стратегію роботи зі скаргами бабусь. Тепер ми їм телефонуємо стосовно їхньої скарги, коли йде серіал. Довше п’яти хвилин розмова тепер не триває, і вони зі всім погоджуються.

Колись

ТАЗИК

Жив у Києві один єврей. І закортіло йому раптом почати дотримуватися всіх заповідей іудаїзму. Чи то сеча йому в голову вдарила, чи то потрясіння якесь у житті отримав, не знаю. Ну, в суботу, природно, в синагогу зібрався. А синагога далеко. А в шаббат можна проходити не більше 900 метрів, транспортом користуватися не можна зовсім. Що робити? Прочитав він, що раніше євреї, якщо шаббат заставав їх у поїздці, опускали ноги у таз з водою, бо подорож по воді в суботу не заборонена. І ось в суботу вранці заходить він в автобус, кладе на задньому майданчику тазик, роззувається, наливає в таз із термоса воду і стає в нього… Словом, до синагоги він не доїхав. Так разом з тазом його в психлікарню привезли. У нас тут не Ізраїль, традиції не всі знають.

І взагалі…

Одного пастиря судили церковним судом. Хоч як не намагався він пояснити свою точку зору, судді були невблаганні. Тоді у відчаї він почав молитись про захист. У відповідь з небес почувся Голос, що став на захист пастиря.

– Ми не звертаємо увагу на голоси з небес та інші знаки, коли це стосується важливих релігійних питань! – поважно сказав з кафедри голова суду.