«Колишній голова обласної ради Ігор Олійник вважає, що у рамках реформи з об’єднання територіальних громад до Івано-Франківщини треба долучити частину територій Львівської області. 

Про це він сказав під час презентації Офісу реформ Івано-Франківської області.

За словами Олійника, у 45-му році Сталін зробив Дрогобицьку область і розділив історичні землі проживання етнічної групи бойків.

“Треба забирати Моршин. Нафта, газ – це нам потрібно. А основне – об’єднати бойків”, – сказав Олійник».

(http://www.galka.if.ua, 12 травня 2015)

У рік 7 523 [2015]. Зібрали того року до [хати білої] дідів старих, давніх та досвідчених вельми, що колись на престолах княжих мозолі собі на [одному місці] понатирали і тепер місця собі не знаходили в номенклатурі чиновницькій, а на пенсію було ще рано. Та посадили їх [в Офісі] гарно презентованому і добре [їм усім] знайомому, де вони карти земель галицьких уважно вивчали, пізнавали історії повчальні та географії [всілякі], а паче всього вони в етнографічних розвідках шарити почали.

І поки сиділи [в Офісі тому] старці хитромудрі та плани наполеонівсько-територіальні будували, теревені адміністративні правили, ляси бюрократичні точили та іншими реформами [корисними] страждали, аби без діла не сидіти, став посеред них боярин житлобудівний Ігорко Мирославкович на прозвисько Збирач [земель бойківських] і подвиг великий вчинити зібрався. Ще від часів [своїх] княжих бачив він, як поназбирував довкола города галицького бойко один надійний [з великої букви] земель неміряно і на середині міста вежу вавилонську вгаратав, ратушу перевершивши. І думав Ігорко, що добре було б [об’єднати] бойків отаких кмітливих та багатостраждальних, зібравши їх докупи, аки колекцію [антикварну], і правити країною бойків довго і щасливо, історичну справедливість [їм] відновлюючи.

Бо ж в усі часи потерпав від утисків адміністративних та гноблень територіальних [народ бойківський]: то прийдуть татари і попруть їх у гори високі, то римські легіони їхні гаї священні вирубають та з місць насиджених витурять, то [велике переселення] пожене на край світу, аки галатів неприкаяних, до землі палестинської, то [Господь Бог] з раю вижене. А паче всього примучував їх тиран кривавий на прозвисько Сталін, що розділив був бойків границями [обласними], Дрогобичем відділив самбірські та рожнятівські клани родинні, і ридали вони вельми та руки простягали до [князів галицьких], аби порятували і навіки їх возз’єднали.

І почув сі [бойківські народні] благання Ігорко Мирославкович та взявся їх виводити в край обітований та, аки Мойсей правдивий, завів бойків у землю таку, де ні нафти, ні газу, а сама тільки вода [мінеральна] та грязі, не завжди цілющі. І вже було хотів на тому Ігорко закінчувати реформу свою та [Офіс] на ключ замикати, але на порозі перестріли його гуцули рахівські, марамурешські та папуа-новогвінейські сумні та необ’єднані [досі].

НОРВАКС