«Це моя виставка-присвята. Найсвіжіша моя серія. Тут повторюються силуети, які переходять від роботи до роботи, колір, тематика. Роботи деталізовані. Складність – у задумі. Використовую багато обгорткового паперу. Я обмежена в матеріалі, але не обмежена в творчій його трансформації. Вирізаю манікюрними ножицями. Мені вони підходять до руки ще зі студентських років», – зізнається Надія Бабій.

За її словами, роботи укладались в колаж майже в останній момент. Все починалось із задуму та ескізів. Головне для художниці було «відтворити першу іскру, яка запалювала на творчість».

Свої роботи Надія Бабій присвятила  двом темам : українському бароко, навіяному іконами, та ставленням людей один до одних, до природи, до добра і зла. Надія Бабій не приховує, що у  творчості поєднує французьку силуетну графіку, якою захопилась ще у студентські роки, та народні мотиви української витинанки, які, каже, є основою у мистецтві.

«Останнім часом я захоплююсь монохромністю. Відтінки сірого, коричневого мене просто зачаровують. Є роботи, які навіяні ажурністю, рельєфом та білизною білого, як вишивані полтавські сорочки», – зазначила Надія Бабій. 

Вона зауважила, що кожний глядач може зрозуміти її твори по-своєму, з нею співпереживати,  знайти свою гармонію у вирізаних силуетах, кольорі  та композиції. Художниці імпонують ті, хто не перестає шукати. Каже, їм і присвятила свою творчість, до якої теж прийшла через пошуки та неспокій.