Рак молочної залози: вирок чи хвороба?

  • Рак молочної залози є другим у рейтингу найнебезпечніших  для життя онкозахворювань (поступається тільки раку легень). Практично у кожної десятої жінки є ризик розвитку раку молочної залози. Незважаючи на таку тривожну кількість жертв, про це захворювання є дуже мало інформації. Більшість жінок упевнена, що рак молочної залози «вражає інших, але не мене». Такі переконання інколи призводять до того, що ситуацію зі здоров’ям виправляти вже запізно…

    В Україні загалом і в Івано-Франківській області зокрема  інтенсивність росту захворюваності на цю недугу за останні 10 років збільшилася вдвічі й продовжує рости шаленими темпами. Щороку в країні реєструють майже 16 тисяч осіб, хворих на рак молочної залози.

    Володимир Романчук, заслужений лікар України, головний лікар ОКОТ, головний позаштатний спеціаліст із онкології департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА зауважує, що кожна жінка повинна бути пильною. За його словами, у 15% хворих не проявляються симптоми високого ризику захворювання.  Однак доведено, що ризик виникнення  патологічних процесів у молочних залозах  пов’язаний насамперед зі змінами способу життя, особливо зміною репродуктивної поведінки жінок: колись жінки народжували по 6-10 дітей, і всіх їх годували грудьми. «Згадайте: ваші бабусі напевно скажуть вам, що раніше було нормою грудне вигодовування дитини до 3 років.  Тому зниження народжуваності є одним із факторів ризику захворювання молочних залоз», – розповідає Володимир Романчук.

    Медики застерігають: незалежно від самопочуття, кожна жінка повинна щорічно проходити профогляд. Факторів, які впливають на розвиток онкопатології, дуже багато: несприятливе екологічне середовище, ранні аборти, різні гінекологічні захворювання, у тому числі й запальні процеси, травми молочних залоз, тривалі стреси і, звісно, спадковість.

    Завідувач клініко-мамологічного центру В’ячеслав Живецький упевнений, що вплинути на перебіг захворювання можна. Чи не єдина умова – вчасне його виявлення. «Профілактичний огляд дає можливість фахівцям вилікувати пацієнтку в понад 80% випадків. Кожна друга жінка має ту чи іншу патологію молочних залоз. Охопити такий великий контингент дуже важко. З огляду на реалії сучасної української медицини, сьогодні багато залежить від культури і свідомості самих жінок. Але з власної ініціативи в клініку приходять одиниці», – стверджує Живецький.

    Справді, діагностувати захворювання молочної залози на ранніх стадіях можуть тільки фахівці: мамологи, онкологи. При цьому самі лікарі розповідають, що ніхто не знає стан молочних залоз краще, ніж сама жінка, яка правильно проводить самообстеження. Статистика свідчить, що в Україні у 8 з 10 випадків захворювання виявляють самі жінки. До самоогляду треба ставитися як до звичайної гігієнічної процедури. Найвдаліший час для цього – перший тиждень після закінчення місячних, коли  залоза найбільш доступна для обстеження.    

    «Самообстеження починається з огляду білизни і молочних залоз. Потім проводиться пальпація молочних залоз стоячи і лежачи. Найкраще проводити процедуру у ванній перед дзеркалом, намиливши пальці рук. Жінкам варто звернути увагу на огляд нижньої частини бюстгальтера. Подивіться уважно, чи немає плям: жовтих, бурих, червонуватих. Варто звернути увагу на можливе  збільшення або зменшення грудей, нерівності поверхні. При огляді сосків необхідно визначити, чи немає змін їхньої форми, кольору,  втягнення, виразок. Проте спочатку проводиться поверхневе промацування, яке дає можливість виявити невеликі утворення, розташовані безпосередньо під шкірою», – розповідає про методику жіночого самообстеження онкохірург-мамолог Ігор Пришляк.

    Для того, щоб діагностувати рак молочної залози на ранній стадії, одного тільки самообстеження буде замало. «Не потрібно забувати про лікарські профілактичні огляди. Також важливим є  скринінг (просіювання) – система заходів з метою формування «груп ризику» та раннього виявлення раку. А ось комплексний профогляд проводить група лікарів, щоб виявити різні форми онкопатології, у тому числі й рак молочної залози», – пояснює Володимир Романчук.

    Онкологи стверджують, що існує пряма економічна залежність між витратами та ефективним виявленням доклінічного випадку раку молочної залози (РМЗ). За словами лікарів, часто вартість лікування в десятки разів перевищує вартість виявлення хвороби.

    Найочевиднішим фактором ризику є вік: частота захворюваності на РМЗ збільшується в старших жінок. Окрім віку, дуже важлива спадковість: якщо жінка має або перенесла рак обох грудей чи молочної залози, існує велика ймовірність такого ж захворювання в її найближчих родичок.

    Під час огляду лікар повинен отримати також детальну інформацію про перебіг вагітності та пологів у жінки. Зокрема, про кількість пологів та вік, в якому жінка вперше народила живу дитину. Жінка, яка не мала дітей, або та, що народила дитину після 35 років, має значно більший ризик захворіти на рак грудної залози.

  • Для того, щоб оцінити ступінь ризику розвитку РМЗ у жінок, лікарі розробили спеціальну анкету. Куріння чи вживання алкоголю у цій анкеті оцінюють у півбала, тривалі перерви в статевому житті – 2,5 бала, пологи, аборт або захворювання статевих органів – три бали, а захворювання молочних залоз – усі 10 балів. На підставі аналізу такої анкети медики формують три групи ризику.

    «До першої групи ми відносимо жінок, які в анкеті набрали до дев’яти балів. Їм рекомендується обов’язковий огляд лікарем-хірургом або терапевтом чи онкологом», – зазначає В’ячеслав Живецький. Він додає, що жінкам, які належать до другої та третьої груп ризику, необхідно щорічно проходити огляд у мамолога та акушера-гінеколога.

    Варто зазначити, що низький відсоток виявлення пухлин грудних залоз лікарями загальнолікарняної мережі пов’язаний із відсутністю спеціалістів-мамологів, які вміють кваліфіковано оцінити стан грудних залоз і провести відповідне лікування передракових захворювань.

    Статистика свідчить: у 2014 р. на Прикарпатті в 331 жінки (100%) діагностували РМЗ. 68% отримали комбіноване або комплексне лікування.  Заслуговує уваги той факт, що лише у 12% відбулося хірургічне втручання.

    «Коли пухлина виявляється на ранніх стадіях, можливість органозберігаючої операції значно вища, ніж якщо відтягувати оперативне втручання. Крім того, якщо жінка потрапляє до фахівця і він правильно призначає лікування – можливо, хіміотерапію, гормонотерапію і т. д. – є можливість зменшити пухлину і також виконати органозберігаючу операцію, навіть якщо пухлина досить великих розмірів», – упевнений онкохірург Ігор Пришляк.

    Попередження розвитку раку молочної залози є важливішим, ніж його лікування. Медицина поки що не здатна пояснити, чому в деяких жінок розвивається рак молочної залози, а в інших – ні. Отже, при найменших ознаках будь-яких аномалій грудей потрібно негайно звернутися до лікаря. Ваша пильність може врятувати вам життя.

     

    Лев ХУДЕНЬКИЙ

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!