Літопис Галицький

  • «Дмитро Шлемко складає з себе повноваження народного депутата. З другої спроби парламент ухвалив рішення – 227 голосів “за”.

    “Мотивація: я десятий рік працюю у ВРУ. Сьогодні Україна має запит на молодих людей. На з’їзді партії пропонувалося оновити фракцію. Тому я прошу задовольнити мою заяву про складання повноважень депутата”, – зазначив депутат.  Дмитро Шлемко був обраний за списком партії “Батьківщина” і є головою Івано-Франківської обласної партійної організації.

    “Сьогодні на засіданні Регламентного комітету Шлемко заявив, що своїм вчинком дає дорогу молодим. Таким чином, третій раз народним депутатом стане “молодий” депутат з Чернігова”, — інформує Олександр Кодола, нардеп від “Народного фронту”».

    (http://dyvys.info, 4 червня 2015)

     У рік 7 523 [2015]. Вельми постарів [раптом] того року галицький старець партійний Димитрій Василькович, що дотепер був вічно [такий молодий], аки Ленін, і юний, аки Великий Жовтень попереду [з виборами місцевими]. Та була йому [старість ота] в радість, бо натякнули йому послідовники його списочні, що у роках його сховане багатство неміряне.

    Озирнувся Димитрій Василькович на шлях свій кар’єрно-трудовий та порахував уважно, скільки то вже років дбає він [за народ] свій, за батьківщину Юлину та землю галицьку для батьківщини [тієї ж] – і ледве пальців [на руках] йому вистачило. А коли ж він получку депутатську отримав, то [ще раз] перерахував усе добре, скривився від суми надто мізерної і постановив собі, що [на пенсії чиновницькій] більше та лучче заробляти можна. Тоді [ще раз] назад озирнувся і побачив за спиною у себе у списах [партійних] народу молодого та шустрого незчисленне множество із [запитами] великими та невдоволеними. 

    Згадав же старець [леніноподібний] дитинство своє піонерсько-артеківське, юність комсомольсько-торгівельну, зрілість [політичну] на кафедрі комунізму наукового та престол осяйний у хоромах білих секретаря [обкому комуністичного], і так стало шкода йому [народу молодого], що в спину йому напирав, сопів на вухо, гаряче дихав та пропозиції такі звабливі і [відкупні] робив, від яких навіть мертві не відмовляються, а був же Димитрій Василькович живіший всіх живих, аки [той таки] Ленін, бо хоч і постарів він моментально, але ще [не нажився] досхочу.

  • І втішився вельми народ молодий [на ім’я Валерчик] із землі чернігівської, що, аки піонер справжній, [металоломом] активно займався, а в перервах між тим народжуватися та [вмирати] людям добрим допомагав, та сім років у парламенті відсидів на коштах бюджетних. Бо молодим усюди в нас [дорога], плитами з аеродрому прилуцького викладена, аки на дачі [у Валерчика], а старцям – пошана незліченна, та в доларовому еквіваленті не вельми більша, ніж вартість виборів [на мажоритарці].

    «Я стар, я стар, я суперстар», – тим часом мислив собі Димитрій Василькович, із [ради верховної] до города галицького й у хороми білі та добре знайомі [втретє уже] повертаючись, аки й було ним самим обіцяно в роках дев’яностих, та на престол [губернаторський] приміряючись.

     

    НОРВАКС

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!