На даху будинку Григорія Гринишина з мікрорайону Угорники, що на околиці Івано-Франківська, – великі скляні прямокутники. Це сонячні колектори, що здатні круглорічно забезпечувати теплом сім’ю з чотирьох осіб. Вже шостий рік ця родина користується сонячними батареями. У новому мікрорайоні, де проживають Гринишини, немає газу, тому вони використовують виключно енергію, яку дарує сонце. Це вигідно й економно.

 «У мене є сонячні батареї для світла (на 5 кіловат) і для води, а ще каналізаційна біосистема. У ґрунт потрапляє технічно чиста вода, – розповідає господар. – Я був за кордоном і бачив, як це працює. Тому й вирішив щось подібне зробити в себе вдома. Зараз влітку у мене є надлишок електроенергії, і я міг би її скидати в електромережу».

Сонячні батареї, які придбав пан Григорій, – українського виробника. Встановлювали їх франківські спеціалісти. Теплові насоси – імпортні, але їх встановлювали також наші люди. «Є кілька видів їхнього встановлення. Ми зробили свердловину, запхали трубки, підвели під фундамент колектор і поклали холодильник, який нагріває», – ділиться секретами господар.

Фактично, Гринишин обігріває свій будинок теплом землі. Влітку вода нагрівається до 80-90 градусів, а взимку, коли мороз, – до 60-ти. За три роки окупилися сонячні батареї на воду (близько 3 тисяч у.о.), а за шість – на світло (близько 10 тисяч у.о.).

Григорій Гринишин біля свого дому

Термін експлуатації сонячних батарей – мінімум 25 років. Через відсутність рухомих деталей та герметичність їх не потрібно ремонтувати. Вони екологічно чисті й не створюють жодного шуму під час виробництва енергії. За допомогою спеціальної скляної антиградової (стійкої до ударів) поверхні батареї поглинають до 95% тепла, що надходить від сонця.

«У мене все на електроенергії: плита, чайник, два телевізори, комп’ютер. В разі поломки ще є додатковий палетний котел, куди закладають деревну стружку або сушену траву. Вони згорають, а викидів в атмосферу майже немає», – розповідає господар.

Чоловік заводить до себе в дім, показує 12 акумуляторів, котел, холодильник, які встановив у гаражі, що вбудований у будинок.

«Усе геніально просто. Якби держава стимулювала, як це роблять в Румунії, то всі охочі могли б перейти на ці види обігріву й опалення. Якби той залишок, що виробляється влітку, господарям повертали взимку, то було б дуже добре. За кордоном так роблять. За тисячу кубів газу потрібно заплатити 7 тисяч гривень, а за тонну палетів – 2 тисячі. Різниця суттєва. Для приватних будинків це економічно вигідно», – каже пан Григорій.

У нашій державі прийнятий закон, за яким можна скидати в мережу надлишок енергії, а взимку компенсувати її нестачу, але він поки що належним чином не діє. Використання альтернативних джерел енергії має велике значення для збереження навколишнього середовища, та, на жаль, в Україні воно майже не розвинуте і тримається тільки на ентузіастах.

Юлія БОЄЧКО