Відносини українців із банками завжди були, м’яко кажучи, натягнутими. Люди частенько звинувачують фінансові установи у здирництві, банки ж, у свою чергу, стверджують, що громадяни їх обманюють. Та як би там не було, але без банків наше життя уявити зараз неможливо. І у банкірів інколи виникає спокуса використати це для власної вигоди.

 

Пенсіонерка Ганна Остафійчук з Коломиї, як завжди, у кінці місяця пішла до найближчого відділення Ощадбанку платити за комунальні послуги. Простоявши добрячих п’ятнадцять хвилин у черзі, наблизилася до віконечка і дала касирці свої розрахункові книжки та наперед пораховані гроші. Дівчина у касі взяла гроші і книжки, перегорнула їх, записала щось у комп’ютер і відповіла, що за квитанцію про оплату квартплати жінка повинна доплатити ще п’ять гривень.

 

Пані Ганна, розгубившись, витягнула гроші та віддала касирці. І вже хотіла йти, однак чоловік, який стояв за нею, запитав у дівчини з каси, за що, власне, вона вимагає п’ять гривень, відколи і куди ці гроші йдуть. Працівниця банку відповіла, що ці гроші банк бере за свої послуги. Однак винний у цьому не банк, а коломийське комунальне підприємство «Житлоінфоцентр», яке отримує платежі за утримання квартир. Мовляв, раніше підприємство ці витрати відшкодовувало банку, однак тепер продовжувати договір комунальники відмовилися, бо їх начебто розформовують, тому банк і бере плату за свої послуги з простих мешканців – з кожної проплати п’ять гривень. Минув день-другий, і про інновації державного банку все частіше можна було почути у розмовах коломиян.

 

Прокоментувати ситуацію ми попросили директора КП «Житлоінфоцентр» Василя Михайлищука. Він нам відповів, що слова працівниці банку, м’яко кажучи, неправдиві. Річ у тому, що між КП «Житлоінфоцентр» та Ощадбанком існує договір щодо розрахунково-касового обслуговування. Згідно з цим документом, банк отримував з кожного платежу 1,5%. У Коломиї сума квартплати в середньому становить 60-70 гривень. Тож банк отримував з кожного платежу приблизно одну гривню. Однак, за словами пана Михайла, така сума почала не влаштовувати банк, і банкіри звернулись до комунальників із пропозицією збільшити розмір своєї комісії, щоб з одного платежу до банку надходило не менше двох гривень. У листі, що надійшов до КП «Житлоінфоцентр», повідомлялося, що дію договору від 18 травня банк припиняє, а вимогу збільшити тарифи пояснює зміною тарифної політики.

 

Цю пропозицію, як сказав Василь Михайлищук, комунальне підприємство відкинуло. По-перше, у договорі чітко написано, що зміна тарифів відбувається виключно за спільною згодою. По-друге, коломияни і так недолюблюють комунальників, а після цього негативні емоції до них зросли б ще більше. Власне, про це і було повідомлено банку. У відповідь банк начебто самостійно почав брати з кожної проплати за квартплату п’ять гривень.

 

Вже з новою інформацією ми звернулися до Коломийської філії Ощадбанку. Її керуюча Світлана Маковійчук була небагатослівною. Повідомила, що банк змінив свою тарифну політику. Нові розцінки були прислані з Києва, тож всі звинувачення безпідставні. А щодо договору, то пані Світлана сказала, що він ніде не зареєстрований, тож банк мав законні підстави його не виконувати і брати з коломиян по п’ять гривень з кожної проплати.

 

Ми звернулися за коментарем і до міської ради Коломиї. Запитали, чи буде вона якось відстоювати інтереси своїх мешканців. Офіційно коментарів у Ратуші не дали, обґрунтувавши це тим, що не мають повноважень вирішувати такі суперечки. Однак порадили як коломиянам, так і «Житлоінфоцентру» просто змінити банк. Мовляв, у нас ринок, монопольного становища Ощадбанк не має, якщо не влаштовують його послуги – будь ласка, працюйте з іншими фінансовими установами.

Віктор ФІТЬО