У Гошівському монастирі, що на Долинщині, відбувся перший Міжнародний фестиваль карильйонного і дзвонового мистецтва. Сюди з’їхались дзвонарі з України, Польщі, Бельгії та Росії. Виконували не лише традиційні церковні передзвони, але й народні та класичні композиції.
Фестиваль музики дзвонів у Гошівському монастирі провели невипадково. Тут два роки тому встановили один з найкращих карильйонів в Україні. Дзвони відливали у Бельгії, на кожному викарбували прізвище родини, яка пожертвувала гроші. А розмістили диво-інструмент у церковній дзвіниці.
Карильйон – це цілий механізм, набір із 52-х точно налагоджених дзвонів, різного розміру та звучання. Найбільший дзвін важить 2,5 тонни. Лише на лиття дзвонів пішло півроку, стільки ж на встановлення інструменту. Адже сконструювати та скомпонувати багатотонні дзвони, дзвоники, дзвіночки непросто, потрібні інженерні рішення. Карильйон може звучати ніжно, може захоплювати гулом, може полонити гучністю. Саме тому інструмент набирає популярності та підкоряє нових слухачів.
Керують литим металевим музичним царством за допомогою спеціальних клавіш: 52-х ручних та 26-ти ніжних. Місточком між музикою та людським доторком є тонкі металеві троси, саме вони з’єднують різьблені клавіші зі дзвонами. У монастирі власних карильйоністів немає, тому на інструменті грають запрошені виконавці.
На фестиваль з Москви приїхала Олеся Ростовская. Жінка каже, що то не вона, а інструмент її вибрав. Щоб грати на такому екзотичному інструменті, треба мати не тільки гарну координацію, адже одночасно залучаєш і руки, і ноги, треба мати дуже активний слух, бо заглушити звук кожного дзвона неможливо – його треба почути, приручити та долучити до загального звучання.
«Дуже зручна клавіатура, добротно виточені клавіші, правильно збережено пропорції, дуже якісний карильйон», – стверджує Олеся, зазначаючи, що Галичина має гордитися таким інструментом. У Москві є чимало автоматичних дзвонів, різноманітних курантів, а ось карильйона шукати годі. Аби вивчати нові мелодії та проводити репетиції, їй доводиться їхати у Санкт-Петербург. Вона жартує, що живе одразу на два міста.
Окрім стаціонарної установки, в Гошівський монастир привезли мобільну дзвіницю київських братів Ботвинків. Саме Леонід Ботвинко встановлював інструмент у монастирі, тому це місце для нього не лише святе, а й рідне. Різниця між пересувним та стаціонарним карильйоном – несуттєва. Це також півсотні різноманітних за звучанням та октавою дзвоників, але керує ними електронна система. Саме на такій установці виконували більшість музичних творів фестивалю.
Для ще однієї учасниці фестивалю величної музики, польки Анни Каспринської карильйон – поважний інструмент із 500-літньою історією. Вона намагається його осучаснити, щоб зацікавити слухачів. Тому виконує лише впізнавані твори, до переливу гучних передзвонів адаптувала композиції геніального Шопена та іспанську гітарну музику Альбеніса.
Батьківщиною карильйона є Голландія та Бельгія, там такі інструменти можуть бути в кожному містечку. За кордоном Анна виступає часто, в Україну приїхала вперше і тішиться, що тут таку музику слухають залюбки.
«Інструмент унікальний, є низькі октави, є вищі. Враховуючи його багатофункціональність, я надіюся, що він дійсно буде поширений по всій Європі, – каже Каспринська. – Мені він найбільше подобається тим, що виконувати мелодії можна на вулиці, дзвони гучні, тому їхня мелодія розливається на кілометри».
Послухати музику дзвонів прийшли сотні прочан. Більшість людей такий інструмент побачили та почули вперше. Серед слухачів були і професійні музиканти. «Звук дзвона божественний, небесний, такий інструмент можна прирівняти до органу, – пояснює художній керівник струнного ансамблю «QUATTRO CORDE» Анжела Приходько. – У класичних творах дзвони також використовують, але щоб грали на 52-х одразу – такого ще не бачила».
Гошівські дзвони унікальні, бо аналогів їм в Україні немає. Ще один є у Михайлівському золотоверхому соборі в Києві, щоправда, тамтешній інструмент потребує реставрації. В Україні не лише відсутні інструменти, а й професійні виконавці, на цілу країну є лише два карильйоністи. Аби мелодійні дзвони при монастирі лунали не раз на рік, а частіше, тут хочуть відкрити першу в Україні школу дзвонового мистецтва.
«Спочатку в Долинську дитячу музичну школу силами монастиря придбаємо навчальну клавіатуру. Щойно діти матимуть перші успішні результати, вони зможуть кожної неділі давати концерти. А це початок», – ділиться планами ігумен Гошівського Свято-Преображенського василіанського монастиря о. Дем’ян Кастран.
На Прикарпатті Міжнародний фестиваль карильйонного та дзвонового мистецтва хочуть зробити щорічним.
Ірина ТИМЧИШИН