Днями

ЖАДІБНІСТЬ

Ця історія трапилася зовсім недавно по дорозі з Києва в рідний Франек. Класичний прикол з жадібним даішником. Перед Рівним нас “засікли” – спіймали на швидкості 125 км/год. Даішник біжить задоволений (звичайно ж – 65 км перевищення!). Прибіг, показав зафіксовану швидкість, а я почав на нього наїжджати, мовляв, як вони мене вже задовбали і т.д.. Він там теж щось белькоче, для чогось попросив відкрити багажник. А потім чисто машинально “підсікає” якусь “дев’ятку”. Я йому відразу: “Шановний, а покажіть-но мені мою швидкість, я щось не запам’ятав, і підемо старшому покажемо, який буде протокол писати”. Треба було бачити його вираз обличчя. Але, окрім слів “Виии дуууже нехороша людина”, він мені нічого не сказав. Жадібність! А у “дев’ятки” було тільки 88 км/год. Ось так.

Якось

ПУТІВКА

Знайомий розповів. Далі з його слів…

«Хто з мечем до нас прийде…» Вчора телефонує мені на мобілу робот і від імені компанії “Джинс” повідомляє, що комп’ютер вибрав мій номер і я виграв мобілу або путівку до Єгипту на двох від компанії “Гамалія» (вартість 1100 у.о.). Щоб стати щасливим власником призу, я повинен передзвонити за номером, який висвітлився на моєму екрані, впродовж 5 хвилин. Передзвонюю. Відгукується дівчина, менеджер з реклами. Добре поставленим голосом розповідає мені, що у них 10 призів (3 путівки і 7 телефонів). Я повинен купити картку поповнення на 80 грн., не активуючи її, впродовж години передзвонити їм і назвати будь-які три цифри з коду поповнення. Також поцікавилася, як мене звати і яка моя адреса. Що це «розводка», я здогадався відразу ж, але стало цікаво, як вони за трьома довільними цифрами вгадають 14-значний код. Раніше, наскільки я знаю, просто розводили на “потроєння суми”, а тут технологія розводу змінилася. Передзвонюю знайомому в MTС, розповідаю прикол. Він підтверджує мої здогади, каже, що все одно вони мене будуть розкручувати на весь код. Словом, згенерував він мені код поповнення, і почав я дзвонити шахраям знову. Називаю дівчині три цифри. Вона їх нібито “вводить у комп’ютер” і повідомляє, що мені страшенно пощастило і я виграв путівку. Але можу також взяти приз грошима – 1100 доларів. Запитала, якому банку я надаю перевагу, пообіцяла, що зі мною зв’яжуться і вручать мені пластикову картку. При собі треба мати телефон, картку і посвідчення особи. І тут ключовий момент: “А тепер, будь ласка, продиктуйте весь ваш код поповнення, щоб ми точно знали, що ця картка у вас реальна і не активована”. Вдаючи лоха, диктую їй весь код. Вона попросила мене не активовувати цей код протягом двох днів і пообіцяла, що потім кур’єр дасть мені код, який потроїть суму. На цьому ми попрощалися. Сьогодні вранці виявилося, що вчора після другої години (через півгодини після нашої розмови) вони поповнили цим ваучером рахунок, причому не новий стартовий пакет, а якийсь старий (діючий) «джинсовий номер». Фішка в тому, що ваучер, який я їм продиктував, поповнював рахунок на мінус п’ятсот гривень. І ось вони, бідні, вже більше доби ломляться в службу підтримки, де їм, напевно, глузливо і ввічливо радять приїхати до них з карткою і з’ясувати все на місці.

Колись

ДЗВІНОК

На півдні Швеції, у маленькому приморському містечку, є ресторанчик прямо на березі, дуже популярний, з гарною кухнею. Але найприкольнішим у ньому є якраз жіночий туалет. У звичайному на вигляд туалеті на вхідних дверях зсередини намальований у повний зріст голий привабливий мужик. Причинне місце у нього прикрите дерев’яним фартушком на петлях, і видно, що його можна підняти. Прикол у тому, що коли фартушок піднімають, у залі ресторану дзвенить дзвіночок, і всі гості знають, що це означає. Задзвенів дзвіночок, дама тут же виходить з туалету, і всі її зустрічають оплесками.