Роздвоєння курсу

Голосування за закон про реструктуризацію валютних кредитів, ухвалений Верховною Радою пізно ввечері 2 липня, зворохобив суспільство і політикум. У низах не бажають, щоби чиїсь борги перекладали на плечі всіх, а у верхах стурбовані майбутнім парламентської коаліції. Що ж насправді сталося?

Проект закону №1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» підтримали 229 народних депутатів за необхідних 226 голосів. Його ухвалили вже після 9-ї вечора і практично одразу після прийняття почався шквал критики, здебільшого з боку виконавчої гілки влади. Головне звинувачення – популізм.

Цим законопроектом, як сказано в пояснювальній записці до нього, передбачено, що всі банки за письмовою заявою громадян, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті, зобов’язані протягом місяця провести реструктуризацію зобов’язань. Реструктуризації підлягають усі споживчі кредити, отримані для придбання будь-якого майна, без обмеження суми заборгованості, а сама заборгованість конвертується за офіційним курсом НБУ на дату укладання кредитного договору. Курсова різниця має списуватися на збитки банків, і не повинна підвищуватися процентна ставка за користування кредитом.

Банкіри ж попереджали, що прийняття цього закону спричинить збитки банківської системи від курсової різниці на суму до 100 млрд. грн., тиснутиме на валютний ринок і може навіть зіпсувати відносини з ключовим кредитором України – МВФ. У рамках нової програми з МВФ Україна взяла на себе зобов’язання не втручатися у процес реструктуризації кредитів, який повинен відбуватися на добровільній договірній основі між банками та їх позичальниками. Меморандум з фондом передбачає, що президент України повинен ветувати такий закон у разі його прийняття.

Цирк на дроті

Законопроект про реструктуризацію валютних кредитів, внесений групою депутатів від «Народного фронту» торік, був зареєстрований 23 грудня на 1-й сесії новообраної ВР. Перше читання документ пройшов ще 9 квітня. До остаточного прийняття 2 липня по цьому законопроекту було 26 різного роду голосувань. Останнє поіменне о 21.12 засвідчило хоч мінімальну, але підтримку такого закону.

Безперечно, що закон є популістським і враховує наближення місцевих виборів. Зрозуміло, що, зважаючи на економічну кризу в державі та проблеми в банківській системі, він навряд чи буде виконуватися бодай мінімально. Але найбільше дивує реакція на нього наших урядовців. Так ніби цей законопроект писали нардепи від «Опозиційного блоку», а не від проурядового «Народного фронту».

Після прийняття закону міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що втрати від реструктуризації валютних кредитів складуть 95 млрд. грн, що загрожує банківській системі в цілому. «Закон про реструктуризацію боргів у валюті – чистої води популізм. Не можна таке допускати. Закон суперечить нашим зобов’язанням перед МВФ», – наголосив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. Він також застеріг, що якщо закон набере чинності, то Україна може втратити другий кредитний транш від МВФ, який «має також стабілізувати ситуацію в країні».

Але найбільше вразила реакція президента. Замість того, щоб просто пообіцяти ветувати цей закон, як передбачає меморандум з МВФ, він висловив стурбованість майбутнім коаліції і навіть Верховної Ради (!) та присоромив «популістів серед політиків». «… Я побачив популістів-політиків, які, намагаючись сподобатись тій чи іншій частині суспільства, ставлять під загрозу існування фінансово-банківської системи країни, стабільність економіки, роздають нездійсненні обіцянки, чітко розуміючи, що несправедливо буде за рахунок коштів усіх платників податків задовольнити потреби 65 тис., тобто менше ніж десятої долі відсотка тих, хто не хоче або інколи й не може обслуговувати валютні кредити”, – сказав Петро Порошенко в інтерв’ю телеканалу «Україна».

І тут починається найцікавіше. Бо, фактично, третину голосів за цей законопроект забезпечив «Блок Петра Порошенка». Зі 144-х нардепів пропрезидентської фракції закон підтримали 72, точнісінько половина. Що ж це за таку політичну силу створив собі президент, в якій аж половина «популістів»?!

До речі, з прикарпатських нардепів, які пройшли у парламент від БПП, «за» проголосував лише Юрій Соловей. Олександр Шевченко не голосував, а Михайло Довбенко та Ігор Насалик були відсутні.

Наступного дня Соловей написав у соцмережі: «1558-1 “Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті” проголосовано. Накінець-то. P.S. Сподіваюсь, що хоч трохи це помогло», чим викликав бурхливу реакцію користувачів, не згідних, по суті, з тим, що кредити брали одні, не задумуючись, що буде, коли виросте курс, а віддавати потрібно всім.

Врешті-решт, втомлений дискусією, нардеп заявив: «Я ніколи не відкличу свій голос. Більше того, я був і залишаюсь основним лобістом цього законопроекту. Тому що знаю, що він врятує не одну людину від самогубства, збереже не одну сім’ю від розпаду та дозволить не виселити з їхніх домівок багато сімей з малими людьми. На відміну від багатьох людей, які це коментують, я бачив сльози, відчай і переживання цих людей. Не дай, Боже, нікому бути на їхньому місці». І патетично додав, що «цей закон спасає долі і життя людей».

Серед інших наших земляків-нардепів закон підтримали Юрій Бойко, Юрій Тимошенко та Володимир Шкварилюк («Народний фронт»), а також позафракційний Юрій Дерев’янко. Анатолій Дирів, «фронтовик»-мажоритарник, не голосував. До речі, фракція «Народного фронту» видала чи не найвищий відсоток голосів: 51 з 81. Цікаво, що навіть «Опозиційний блок» у відсотковому вимірі до кількості членів фракції дав менший результат, ніж пропрезидентська та проурядова фракції: 19 голосів із 43 депутатів. Ну, а найдисциплінованіше, звісно, проголосувала Радикальна партія Олега Ляшка: 18 з 21.

І останній цікавий момент. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, який у зв’язку зі спікерською посадою наразі є позафракційним, але очевидно тяжіє до політичного курсу президента, теж цей закон підтримав…

Всі за одного

«Я зрадів абсолютно відповідальній позиції українського суспільства, яке не повірило горе-політикам й обурилося», – зауважив Порошенко в тому ж телеінтерв’ю «Україні». Обурилися, як можна зрозуміти із соцмереж, загалом ті, хто не може повернути повною мірою свої депозити, і ті, хто розуміє, що виконання цього популістського закону можливе лише за рахунок всіх платників податків.

За словами виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олени Коробкової, банківська система вважає прийнятий закон 1558-1 «диверсією проти всього українського народу». «У нас буде курс 40-50 грн. Тому що якщо банки вийдуть на міжбанк із тим, щоб придбати 6 млрд. дол., то цей попит буде неможливо задовольнити, і буде шалений злет курсу, що позначиться на кожному громадянині України. Знову буде знецінення зарплат, зростання вартості всіх продуктів», – спрогнозувала вона.

Відтак вже наступного дня у Верховній Раді запропонували переголосувати законопроект, а також розпочали збір підписів за те, щоб президент Порошенко ветував цей законопроект. Крім того, групою депутатів від БПП був зареєстрований проект постанови про скасування голосування за реструктуризацію валютних кредитів. Деякі депутати, зокрема Ігор Луценко від фракції “Батьківщина” та Олександр Черненко від БПП, кинулися відкликати свої голоси, пояснюючи це тим, що буцімто не зовсім зрозуміли, за що голосували…

Як воно піде далі – спрогнозувати важко. Багато в чому те, що відбувається в нашому житті зараз, визначається майбутніми місцевими виборами, запланованими на кінець жовтня. Тому епопея із законом про реструктуризацію валютних кредитів може затягнутися, а роздвоєння курсу, зафіксоване практично у всіх фракціях і коаліції, поглибитися. Видається, що в цій ситуації не вигідно ні президенту ветувати закон, щоб не підставляти свою політичну силу, ні більшості депутатів, які його підтримали, змінювати свою позицію.

Як альтернативу банкіри пропонують позичальникам скористатися чинним з 12 травня ц.р. меморандумом між банками і позичальниками. Цей документ дозволяє громадянам конвертувати залишок валютного кредиту під заставу нерухомості до еквівалента 2,5 млн. грн. за курсом НБУ на 1 січня 2015 р. (це близько 158,5 тис. дол.). І при цьому за кредитами для придбання соціального житла (квартира площею до 60 кв. м або житловий будинок до 120 кв. м) банки списують до 50% боргу.

Тарас ТКАЧУК

ВСТАВКА В ТЕКСТ:

ПІД ТЕКСТ

Жити стало гірше

65% українців у містах вважають, що їх матеріальний стан погіршився за останній рік. У прогнозах на прийдешнє вони також не оптимістичні: 55% вважають, що в найближчому році матеріальний стан їхніх сімей погіршиться, 47% гадають, що наступні 12 місяців для економіки країни будуть поганими, а 52% вважають, що не тільки цей рік буде несприятливим, а й найближчі 5 років.

Про такі настрої повідомляє «Finance.ua», посилаючись на результати дослідження компанії «TNS MMI». Якщо, наприклад, порівняти березень 2014-го і березень 2015 року, то українці стали економити буквально на всьому, починаючи від відпустки і закінчуючи продуктами харчування. Але комунальні послуги, оренда житла, ліки і їжа поки що залишаються статтями витрат, на яких вони економлять найменше.

Загалом, 64% опитаних впевнені, що зараз поганий час для великих покупок для дому, а 57% – що час невдалий для того, щоб робити заощадження.