«Анушкевичус пропонує дозволити вуличну торгівлю в центрі Франківська до закінчення війни. Мер вважає, що в країні надто важка ситуація, аби позбавляти людей бізнесу і робочих місць… Члени виконкому висловились проти вуличної торгівлі у Франківську. А міський голова Віктор Анушкевичус заступився за підприємців, які ледве можуть вижити в сьогоднішніх умовах.
“Нам треба думати про те, щоб центр міста перетворювати на європейський. Безумовно, його не красить торгівля”, – зазначив Анушкевичус. Враховуючи ситуацію в країні і те, що люди рятуються як можуть, мер наполіг на тому, що до закінчення війни людям треба дати можливість торгувати в центрі міста. Лише після того пропонує поступово вичищати центр міста від торговців».
(http://kurs.if.ua, 9 липня 2015 року)
У рік 7 523 2015. Не красила того року торгівля вулична город галицький та водночас такий вельми [європейський], аки каштелян його – князь ятвязький Ануш Безподобний на прозвисько Нарцис. Ніяк не вписувалися ні купці [окулярні], ні бабці молодобульбові та інші смерди безобразні на [площі ринковій] та прилеглій території в інтер’єри новобудов [торгових] палаців та хоромів, що просторими та порожніми площами самі тільки збитки приносили [луччим людям] города галицького.
І доказували члени міськвиконкомівські ярковично-графські, загурсько-баронські та [єрц-перц-герцозькі], на нарадах вельми бучно повставши та з розпачу аж понабрякавши, що не годяться торговці вуличні ні на панелі стояти, ні в [красну армію] йти, хоч деякі з них і по дві [освіти вищі] мають, що вдвічі більше, ніж в отих членів окремих. Та за дизайн [гламурно-галковий] для рідного города вельми дбаючи, ладні були члени міськвиконкомівські повимітати з улиць всю нечисть та скверну [торговельну], що розкладками, лотками та ятками красу фасадів облуплених та доріг роздовбаних позатуляла, та позаганяти [їх] у стойла чисті та ошатні в торгових центрах новозбудованих чи на базари [бурино-партизанські].
Та лучче від усіх [правознавців] виконкомівських знав лише князь ятвязький Ануш, що насправді город галицький добре красять на [рітасі] куплені фарби емалеві, акрилові та алкідні, для робіт зовнішніх призначені та нанесені на поверхні добре проґрунтовані, а [лаки] чи то бітумні, чи поліефірні – лакують. Тож став він, аки жокей на дискотеці, лицем відкритим до [членів] міськвиконкомівських та прорік: «Не пора і не гоже нам красу та марафет наводити на вулицях города галицького, [праці-і-івні], бо вітчизна – в опасності. Най мине [нас рать] ся, най бої політичні закінчаться і [вибори минуть], а вже коли повернуться [фронтовики] наші додому, то й город галицький тоді вони зачистять за звичаєм на передовій набутим і [порядок наведуть]».
І стали ж чекати, коли скінчиться війна, торговці вуличні на звичних робочих місцях своїх на вуличках європейських, попід ратушею та біля палаців та хоромів [торговельних], бо кому війна, а кому мати рідна, поки [зачистка] не почалася…
НОРВАКС