Днями

ПЕРЕГОНИ

Їдемо якось з приятелем на скутері, на світлофорі зупиняємося поряд з велосипедистом. Приятель йому з іронією:

– Ноги не болять?

– Зате здоров’я міцне, – відповідає велосипедист.

І ми поїхали. Наступного дня приятель сам їде тією ж вулицею, і на тому ж перехресті його наздоганяє здоровенний лексус-джип. Рівняється з ним, опускається скло водія, звідти той же тип, що вчора був на ровері, виглядає і каже:

– У пику не дме?

І від’їжджає…

Якось

М’ЯСО

Якось дружина послала свого чоловіка відвезти її мамі на дачу заморожене м’ясо. А то та, бідненька, там на одних коріннях живе. Чоловік, звичайно, відвіз. А на вихідні дружина до мами поїхала сама. Природно, запитала про м’ясо. А мама, трохи не плачучи: «Три дні розморожую, а воно все одно, як камінь».

Просто чоловік по дорозі до тещі заскочив на роботу і доморозив злегка м’ясце рідким гелієм до -273 градусів.

Колись

БЮРОКРАТІЯ

Приятель розповів. Діловодством у нашому КБ в кінці 70-х років завідував єврей з діда-прадіда Саул Львович Коган. Всі листи, доповідні і службові записки, накази, інструкції, оперативно-календарні плани, звіти, акти й інше були в його парафії. Коли керівники-початківці підрозділів скаржилися на гори паперів, він по-батьківськи давав їм настанови:

– Ви ще молоді і наївні, життя не знаєте. Пам’ятайте: більше паперу – чистіша задниця! І це справедливо не тільки в туалеті. Але я багато чого віддав би, якби можна було обміняти мій досвід на вашу наївність…

І взагалі…

Диявол пішов на прогулянку зі своїм слугою. Вони побачили чоловіка, який нахилився і підняв щось з землі.

– Що знайшов цей чоловік? – запитав слуга.

– Шматочок Істини, – відповів Диявол.

– Хіба це тебе не турбує?

– Ні, – відповів Диявол. – Він зробить з нього нову релігію.