Днями

КЛАВІАТУРА

– Уяви, вирубалася сьогодні на роботі. Буквально впала головою на клавіатуру. Прокинулася, а на екрані “Иииииииии” написано.

– Щастить. Заздрю. Я ось не можу вирубатися на роботі. Якщо вирубаюся, то мені циркулярка руку відпиляє. На стіні ИИИИ буде написане кривавими струменями.

Якось

ПІСТОЛЕТ

Знайомий військовий розповів, що у них незадовго до огляду один офіцер впустив свій ТТ в нужник. Все проклинаючи і страшно матюкаючись, під дружне іржання полку він за декілька днів сам повністю вичерпав величезний запас гівна відром на мотузку. Нарешті знайшов свій пістолет на дні. За цей час у відновних умовах середовища пістолет очистився так, що став як новенький, хромований… Незабаром прибула комісія. І на шикуванні генерал наказав офіцерам представити особисту зброю до огляду. Узявши у стражденного ТТ, задоволений воєначальник підняв його над головою і звернувся до підлеглих:

– Ось! Вчіться! Так поводитися з власною зброєю повинен КОЖЕН офіцер!

Колись

ВІДПУСТКА

Було десь в 90-му році, ще Союз був…

Літо. Червень. Субота. Ранок. Хрущовка. Хлоп у майці, шортах і тапочках, трохи з бодуна, пішов сміття виносити. Покурив, викинув сміття і, повертаючись, на виході з під’їзду стикається зі своїм друганом, який з корешами їде до Криму на тиждень. Машина вже стоїть біля під’їзду… і у них є ще “одне вільне містечко”. Друган і каже: “Ну що, Миколо? Давай, поїхали з нами!” Микола, звичайно, чинить опір: “Та ну! У мене ж ні грошей, ні паспорта!” Той не затихає: “Та для чого тобі гроші і паспорт! Поїхали! “. Микола опирався якось не дуже довго. Ховає відро для сміття за дверима під’їзду і… їде з пацанами на тиждень до Криму!

Те, як дружина шукала його тиждень, – окрема історія…

Через тиждень машина під’їхала до будинку, цей Микола в тих же шортах, майці і тапочках, але загорілий і, знову ж таки, з бодуна, ніби нічого не сталось, дістає заховане в під’їзді за дверима відро і йде додому.

Далі – німа сцена… Дружина змогла тільки вимовити: “Ти де був?”

Коля незворушно показує відро: “Сміття виносив!”

І взагалі…

В одному царстві жив юний стрілець з лука. І був він неймовірно влучним стрільцем. Про його влучність до цих пір складають притчі.. І от одного разу юнак дізнався, що в одному з храмів у буддистів є яблуко, яке дає вічне життя. Він пішов за ним в цей храм і запитав у ченців про яблуко. Тоді вони взяли звичайне яблуко, поставили його на голову хлопцеві і сказали, що коли він влучить у нього, то отримає те, за чим прийшов.