Днями

ТУРАГЕНТСТВО

Турагентство. Чоловік бандитського вигляду попсував всі нерви менеджерам – то йому то не так, то це не так. Врешті-решт все вибрав, сплатив, сказав – за путівками завтра під’їде пані.

Менеджери з жахом уявляють таку ж пані з претензіями до всього на світі. Путівки, як завжди, підвозять із затримкою, так що попереду неприємні пояснення.

Приїжджає пані – мила, усміхнена. Все подивилася, забрала – все влаштовує, анекдот навіть якийсь розповіла. Один із менеджерів не витримує:

– Дівчино, я дуже перепрошую, як же Ви з ним живете?

Відповідь дівчини:

– А я з ним не живу – з ним дружина живе. А я з ним тільки відпочивати їжджу…

Якось

СЕЗОН

Десь на початку грудня в магазині “Перехрестя” шукали листівку “З днем народження!”. На двох стендах не виявилося жодної. Часто-густо траплялися листівки “З Новим роком!” і “З Різдвом!”. Запитали продавщицю, чому немає листівок “З Днем народження!”. Дівчина не замислюючись видала:

– Не сезон!

Колись

МОДЕМ

Історія відбулася років п’ять тому і абсолютно достовірна. Купила фірма, де я тоді працював, устаткування в Англії – високоточне, технологічне, з електронними мізками, що тестуються і налаштовуються через модем. Заплатили аванс, домовилися про графік платежів і почали за допомогою цього устаткування рубати бабло. Але бізнес важкий і грошей на черговий платіж не вистачило, ще й верстат, зараза, завис. Дзвонимо до Англії: так, мовляв, і так. Вони у відповідь: давайте сконтактуємо по модему, поглянемо, та і, до речі, не забудьте про платіж…

Верстат починає працювати, але рівно на тиждень. Далі знову підвисає. Свій програміст припускає, що верстат програмно висне саме через відсутність чергового платежу: англійці через модем ставлять йому дед-лайн на певне число. Що зробили наші – встановили йому поточну дату на сто років раніше, і верстат запрацював з превеликим задоволенням. Через тиждень дзвонять англійці і питають: у вас все гаразд? Наші: так, так, все о’кей. Вони, мабуть, нічого не розуміючи, просять дозволу перевірити мізки станка через модем. Ми кажемо, що не варто турбуватися, все нормально… Цей народ непереможний! А гроші, звичайно, їм потім все ж таки заплатили.

І взагалі…

Були в одній сім’ї два сини, два брати-близнюки. Один був страшний оптиміст, інший – страшний песиміст. Батьків це дуже турбувало: як вони витримають зіткнення з реаліями життя? І ось з виховною метою вони вирішили якось зрівняти шанси синів. На Новий рік близнятам подарували абсолютно різні подарунки. Песимістові вони купили дуже дорогу іграшку – гарного робота з пультом управління, а оптимістові подарували коробку з кінським послідом. Песиміст відкрив коробку дістав робота і мало не заплакав: робот пластмасовий, впаде і розіб’ється, а батареї сядуть – він працювати не буде.

Брат-оптиміст відкрив свою коробку, побачив послід і страшно зрадів: подивіться, до мене вночі коник приходив!