Днями

СВИНИНА

Знайома розповіла:

– У нас в сім’ї двоє дітей: старшій три з половиною роки, а молодшій півтора. У цьому віці у молодшої постійно ніби шило в задку – треба все розкидати і перевертати, за що деколи їй кажемо, щоб не поводилася, як свиня. І от вчора почули, як старша дочка відчитує сестричку: «Аля, припини смітити! Аля, ти свинина чи дитина?!»

Якось

ЛОМ

Для переміщення великого токарного верстата з одного кінця двора підприємства в інший бригада робочих використовувала звичайні підручні засоби – катки, ломи і нецензурні вислови. Але техніки явно не вистачало. Довелося тимчасово позичити лом з арсеналу пожежної служби. Тут же з’явився обурений «пожежник», тобто відповідальний за пожежний інвентар, і, чергуючи українську літературну і народну мову, почав обурюватися. Бригадир спробував його втихомирити:

– Геннадію Івановичу, на півгодинки позичимо ломик і повернемо на місце. Не горимо ж.

– От власне, що не горимо! Я цей лом два дні фарбував! А ви мені його тут подряпаєте і погнете!..

Репліка «пожежника» повністю дезорганізовувала роботу, оскільки робочі дружно схопилися за животи від нестримного реготу з заявленої тривалості фарбування лома.

Колись

БОМБА

На якомусь секретному північному аеродромі була комісія – перевіряли, як працюють стратегічні бомбардувальники. Стоять генерали на злітній смузі і спостерігають: злітає стратегічний бомбардувальник Тупольов і майже в кінці смуги, коли бомбовоз уже відірвався від землі, у нього щось відвалюється (швидше за все, додатковий бак). Генерали стрибають у фосу, а один стоїть і дивиться, ніби нічого й не сталося. Літак відлітає. Секунда, дві, три… Нічого не відбувається. Генерали вилазять з канави, підходять до безстрашного:

– А ти чого не ховався, якби це була бомба?!

На що той відповів:

– А сенс? Вона ж ядерна!

І взагалі…

Учень одного вчителя приїхав у далеку країну і був запрошений там до будинку одного багатого чоловіка. Яке ж було його здивування, коли він побачив серед почесних гостей свого вчителя, одягненого як лідер якогось культу. Коли їм вдалося залишитися віч-на-віч, учень запитав:

– Вчителю мій, що сталося з тобою? Сплутане волосся, дзвіночки, декламації класиків… Чи це ти, хто вчив нас тікати від таких речей, як від вогню?

– Тс-с! Не «що сталося з тобою», а «що сталося з цими людьми, з якими я працюю»! Невже ти не бачиш, що якщо вони не вважатимуть мене шахраєм, мені нізащо не потрапити в їхнє коло? Я зрозумів, що вони дозволять мені увійти сюди, якщо я дам їм можливість посміятися з себе. Тепер справа за мною, у мене є шанс допомогти їм зрозуміти деякі речі.