Полювання за довідкою

  • Ігноруючи Закон України Про вищу освіту, університети вигадують власні правила й грубо порушують права випускників.

     

    Нещодавно «ГК» писав про те, що Прикарпатський національний університет ім.В.Стефаника взамін за диплом незаконно вимагає у випускників «липові» довідки про працевлаштування (№25 від 24.06.10.). У такий спосіб чимало вишів позбувається від обов’язку скеровувати випускників на роботу, на якій, за законодавством, студент має відпрацювати три роки. Як згадувалося, проректор з навчальної роботи Прикарпатського університету Володимир Чобанюк категорично заперечив вимагання «липи» і порадив журналісту «ГК» почитати “Положення про сприяння в працевлаштуванні випускників державних вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України”. Втім, недавно з’явилися чергові докази, що освітнього законодавства не знають саме працівники вишу. Або ж навмисне трактують його, як заманеться.

    Перша за 15 років!

    Студентка Інституту мистецтв Прикарпатського університету за спеціальністю “театральне мистецтво” Ліана Книгницька єдина зі своїх одногрупників отримала диплом без довідки, яку вимагав університет. Скільки часу й нервів їй це коштувало, переповідати не будемо. Більшість її колег покірно принесли фіктивні папірці й отримали дипломи. Однак випускниці не вдалося знайти роботу самотужки, тому вона вирішила стати на облік у центрі зайнятості. Проте там повідомили, що для реєстрації випускнику-бюджетнику необхідно пред’явити довідку з університету про надання можливості самостійного працевлаштування. За законодавством, якщо ВНЗ не скеровує студентів на роботу, він повинен видати їм цю довідку разом із дипломом. Але працівники університету цю норму законодавства від випускників старанно приховують. Тож останні, щоб якнайшвидше попрощатися з альма-матер та отримати документ про вищу освіту, будь-якими методами й за будь-яку ціну вишукують «липу», якою цілком задовольняються виші.

    Директор Івано-Франківського регіонального центру зайнятості Григорій Горбаль пояснює: “Випускники самі собі шкодять, добуваючи “липові” довідки про працевлаштування з підприємств. Після цього у центрі зайнятості можуть зареєструватися одиниці. І це проблема не тільки Прикарпатського університету. Довідок вимагають всі, крім Медичного університету. Це єдиний заклад, який працевлаштовує своїх випускників-бюджетників”.

    Отже, щоб стати на облік у центрі зайнятості, Ліана звернулася за довідкою, яку, згідно із законодавством, їй мали видати разом з дипломом, у відділ працевлаштування Прикарпатського університету. Саме туди її відправили з Інституту мистецтв. Після цього ще декілька днів довелося мандрувати з одного кабінету в інший. Спершу її переконували, що такої довідки не можуть їй надати, бо це незаконно, погрожували «заслати» на роботу в Миколаївську область… Потім сказали, що довідки видаються тільки пільговикам, посилалися на інтерв’ю міністра освіти і науки Дмитра Табачника й вперто забували про закон.

    Зокрема, навідріз відмовилася видати довідку спеціаліст відділу працевлаштування Богдана Костів. Запевняла, що це суперечить законодавству, і намагалася відправити студентку шукати правду до директора Інституту. Після того, як випускниця пояснила, що була там вже двічі, Костів передзвонила у приймальню Інституту мистецтв сама. Поскаржилася секретарці на затяту студентку із «незрозумілими» вимогами й почала допит: «Вона не принесла відношення? А ви від них вимагали, щоби вона принесла? Ага…». (Нагадаємо, проректор Чобанюк напередодні запевняв, що університет жодних довідок від студентів не вимагає. Страшно припустити, що проректор дійшов до відвертої брехні. Може, просто не володіє ситуацією?)

    Зрештою, працівниця відділу працевлаштування порадила переказати директору Інституту мистецтв Анатолію Грицану, щоб той порадився із проректором Володимиром Чобанюком, і тільки після його вказівки вона видасть випускниці довідку, бо “не хоче брати на себе відповідальності і видавати довідку без законних підстав”.

    Такими підставами, за її словами, є інвалідність, вагітність та перебування чоловіка в армії. На запитання, на який закон вона посилається, працівниця лише огризнулася: «Я не збираюся вам пояснювати елементарні речі». Отож, з відділу працевлаштування Ліана знову попрямувала в Інститут мистецтв.

    Секретар директора Інституту також виявилася не ознайомленою із законодавчими нормами. «Я ніколи не давала довідку про самостійне працевлаштування. Я 15 років працюю. Можете піти до директора, але я вам точно кажу, що довідку чи картку про працевлаштування вам ніхто не дасть», – сказала вона. Знову ж таки пояснила, що такі довідки видаються тільки інвалідам та вагітним. Мотивувала просто: «Є такий закон». Який саме – згадати не змогла.

    Розмова з директором Інституту виявилася продуктивнішою. Правда, він таки порадився з проректором з навчальної роботи. Той спершу спробував «відмазатися»: «В якості кого вони звертаються? В якості випускників? Ми з ними юридичні контакти вже втратили…». Проте, почувши, що довідку вимагає тільки одна студентка, дав вказівку відділу працевлаштувань – видати. На четвертий день походів по кабінетах випускниця таки отримала документ. Правда, секретарка, яка за 15 років нікому таких довідок не давала, обурено пригрозила: “Наступного року я буду розумнішою і нікому без довідки диплом не видам”.

  • Зробили послугу

    Судячи з поведінки працівників університету, довідки про самостійне працевлаштування вони видають вкрай рідко. З одного боку, їх можна зрозуміти, адже якщо студенти не будуть приносити довідки, що вони нібито працевлаштовані, Міносвіти і науки може зменшити обсяги державного замовлення, від якого залежить фінансування закладу з державного бюджету. З іншого боку, ВНЗ грубо порушують права студентів.

    Історія Ліани повинна стати уроком для всіх студентів-бюджетників. Для того, щоб відстояти своє право, слід уважно перечитати законодавство. Зокрема, як радив Чобанюк, вивчити “Положення про сприяння в працевлаштуванні випускників”. Бодай для того, щоб пояснити його суть тому ж Чобанюку.

    Згідно з Положенням, випускники-бюджетники, що б там не говорили в деканатах, не зобов’язані приносити жодних довідок з підприємств. Натомість, відділ зв’язку з виробництвом (у Прикарпатському університеті – відділ працевлаштування) зобов’язаний інформувати випускників на підставі договірних замовлень про можливість працевлаштування.

    У разі, коли навчальний заклад не вирішив проблеми працевлаштування випускника або студент-випускник виявив бажання працевлаштуватися самостійно, йому обов’язково разом із дипломом видається довідка про надання можливості самостійного працевлаштування. Як бачимо, керівництво Прикарпатського університету вигадало свої закони, за якими таку довідку можуть відвоювати лише особливо затяті і принципові випускники.

    До речі, вручення випускникові диплома про закінчення навчального закладу, а разом з ним посвідчення про направлення на роботу чи довідки про надання можливості самостійного працевлаштування здійснюється не пізніше п’яти днів після закінчення ним навчального закладу. За несвоєчасне вручення цих документів керівники вишів несуть персональну відповідальність (!).

    Більше того, Положення зобов’язує вищі навчальні заклади не пізніше, ніж за рік до закінчення університету, подавати до державних служб зайнятості відомості про студентів, яких не вдається працевлаштувати. Але, за словами Григорія Горбаля, практики такої співпраці між прикарпатськими вишами та центром зайнятості нема. “До нас звертаються студенти після закінчення університетів, які не отримали скерування на роботу. Вони повинні пред’явити довідку про надання можливості самостійного працевлаштування. Але дані про них самих повинні бути представлені у цій довідці. Щоб університети подавали якісь відомості – такої практики нема”, – констатує директор регіонального центру зайнятості. Випускникам ВНЗ центр зайнятості протягом 180 календарних днів виплачує допомогу у мінімальному розмірі – 480 грн. з 1 вересня, 490 – з 1 жовтня та 500 – з 1 грудня.

    На запитання, чому ж так важко в Прикарпатському університеті отримати необхідну довідку, яка дасть випускнику право на гарантовану законом допомогу, проектор з навчальної роботи Володимир Чобанюк вкотре не посоромився вдати дурника. За його словами, журналіст «ГК» щось плутає – ніяких довідок університет не вимагає, а видає без проблем. І невдоволено перепитав: “А чому студентка до вас прийшла, ви що, довідки видаєте?” Панові Чобанюку відповідаємо: студентка саме тому й прийшла, щоб розповісти про нахабне ігнорування її законних прав керівництвом університету, а заодно й застерегти інших випускників від спроб різних чобанюків їх обдурити.

    До речі, попри те, що заяву про видачу довідки Ліана Книгницька написала 1 вересня (відповідно, того числа й зареєстрували), довідку випускниці підписали 1 липня. А це вже, як мінімум, адміністративне правопорушення. Проте, на думку Чобанюка, вони ще їй послугу зробили: “У положенні вказано: за вимогою студента ці довідки ми видаємо до 1 липня, коли він є випускником. А не тоді, коли він завершив навчання, є юридичною особою і втратив зв’язки з університетом”. Хоча, знову ж таки, положення, на яке постійно посилається Чобанюк, зобов’язує відділ працевлаштування протягом року підтримувати зв’язки з випускниками та брати участь в організації роботи щодо вивчення їх трудової діяльності. Втім, ловити клерків від освіти на пересмикуваннях і дрібній брехні – справа нескінченна й невдячна. Як довів приклад Ліани, єдиний спосіб захистити власні права – самому їх знати не гірше від тих, хто мав би захищати їх за посадою.

    Марія ГАВРИЛЮК

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    28 thoughts on “Полювання за довідкою

    1. 95% випускників принесли “ЛИПУ”. Не вірите-ПЕРЕВІРТЕ!

    2. Нафти і Газу посилається на закон 1996 року, підписаний Лазаренком (?) і каже, що про бакалаврів там нічого не написано( отже, вони – не є випускниками?) . Ну правильно, в ті часи ж не існувало ще ні бакалаврів, ні спеціалістів, ні магістрів ( це ж не так давно нам лапшу на вуха понавішували), а були просто ВИПУСКНИКИ  . Цікаво, чому тоді видають дипломи бакалаврів??? Може це ЛИПА? Загально-українська дуриловка?

      А довідку про вільне працевлаштування  отримати НЕ МОЖЛИВО!

      Пробувала, крім маси втраченого часу і зіпсованих нервів – нічого.

    3. такими недолугими статтями ми можемо добитися лише одного: не буде ні роботи за направленням, ні навчання за державні кошти, а буде навчання лише за власні гроші. Так що такі некомтетентні дописувачі зроблять дуже погану послугу як студентам так і багатьом викладачам, яких прийдеться звільнити з роботи яащо різко скоротять держані замовлення на багато спеціальностей. Ми всі є заручниками вічного нестатку грошей для розвитку нашої економіки через  високу “проффесійність” наших керманичів, які готові урізати гроші на все лише не для себе.

    4. Довідки через старост збирають деканати й інститути… Я знаю кількох хто не приносив – дипломи їм дали, але не зразу…

      А це означає одне: освіта втрачає звязок з реальною економікою… а деканати ніяка економіка країни крім економіки власної кишені не цікавить. Штат взагалі слід би було скоротити на 25-30%… Проте, на жаль, найкращі з універів йдуть, а посередності лишаються.

    5. Схоже когось зачепило за живе:) Якщо працівники університету не виконують своїх обов”язків, нехай їх звільняють. А “некомпетентні” дописувачі справді зроблять послугу як викладачам, так і студентам. Може “чобанюки” почнуть скеровувати студентів на роботу, щоб не втратити держзамовлень, а студенти будуть мати роботу. Нехай навіть у забитих селах, де вкрай не вистачає вчителів

    6. Схоже когось зачепило за живе:) Якщо працівники університету не виконують своїх обов”язків, нехай їх звільняють. А “некомпетентні” дописувачі справді зроблять послугу як викладачам, так і студентам. Може “чобанюки” почнуть скеровувати студентів на роботу, щоб не втратити держзамовлень, а студенти будуть мати роботу. Нехай навіть у забитих селах, де вкрай не вистачає вчителів

    7. Так , справді!така проблема,ну ,принаймні в Прикарпатському давно існує.І коли наближається закінчення навчального року-особливо загострюється. Старости шантажують (від імені деканату) студентів.Мовляв, знайдіть довідки бо інакше нематимете диплому.І в більшості випадків, перестрашені чстуденти різними шляхами такі “папірці” добувають.

      Щодо проректора Чобанюка, то,мушу сказати, журналістка Марія Гаврилюк (одна з професійніших на Прикарпатті) дуже влучно описала його діяння на посаді проректора. Крім ухилянь від відповідей та пояснень , цей чоловік нерідко може пожалітися на тебе навіть ректору чи керівнику підприєммства.Нібито, що це за таких підопічних ви тримаєте,які лізуть не в свою справу… Одним словом, дядько вже давно доробився до звільнення. Однак, звинувачувати в першу чергу потрібно ректора Богдана Костянтиновича Остафійчука,я кий його і тримає. Хоча сам був обраний на посаду,якщо хтось забув, самими студентами під час революційних помаранчевих подій…Хоча ,можливо,вже й забув про це… І служить не завжди (мяко кажучи ) студентам!

      ще раз подяка Марії Гаврилюк за цікавий і актуальний матеріал

    8. Що прикарпатський університет, що університет нафти і газу, що медичну академію уже давно треба скорочувати за чисельністю як студентів, так і викладачів щонайменше вп’ятеро. Економіка країни давним-давно не потребує такої кількості випускників, тим більше із такою низькою якістю знань. На державному замовленні в Прикарпатському мають учитись лишень діти із тих самих “забитих сіл”, які туди ж і повернуться в якості вчителів. Ми дуже сильно нивелювали престиж вищої освіти – зараз чи не кожна шкільна посередність суниться до вишу, аби тільки ще 5 років побовтатись у мами під спідницею. Зате практично неможливо знайти працівників із спеціальною середньою освітою – зварників, слюсарів, толкових бухгалтерів. Трохи краща ситуація із медсестрами. В результаті – випускники вищих учбових закладів або займаються власним бізнесом, причом зовсім не за профілем навчання, або працюють продавцями/автослюсарами.

    9.     Стаття написана непрофесійно і некомпетентно, з незнанням нормативно-правової бази. Низький рівень стилю викладу, видно, що писав дилетант. Зрозуміло, що стаття написана на замовлення.  Ні почуття вдячності, ні власної гідності у таких людей немає.

          Дуже шкода, що серед випускників трапляються такі особи. Не встигла студентка переступити поріг альма-матер, відразу починає поливати його брудом. Завжди були і є випускники, якими ВУЗи пишаються, але є і такі, про яких краще не згадувати. Тому зрозуміла позиція роботодавців, що вони не хочуть брати на роботу таких  “спеціалістів”, як Ліана Книгницька. В даному випадку ніякі довідки не допоможуть.

          Особисто я з вдячністю, великою пошаною згадую своїх викладачів, університет, які дали мені квиток в життя. Що стосується Ліани Книгницької, яку я знав особисто, думка про неї не найкраща, серед одногрупників повагою вона не користувалася. Моя порада всім, хто з нею стикається, обходити це болото…

                                                                                                              Випускник

    10. Пані Марія, ви дуже гарно написали цю статтю, дякую вам. Оте все, що написано – чистісінька правда. І хай пан Чобанюк дуріка не включає, він про все дуже добре поінформований, він просто бреше. Я сам виявився заручником цієї ситуації, коли мені викладач прямо погрожував – не принесеш довідку, не отримаєш диплом. А потім мене через цю довідку не взяли на біржу. А оті, що обливають брудом автора статті – це, видно, викладачі, які безпосередньо відносяться до цієї ганебної справи вимагання довідок. Але пам’ятайте, нещасні, ви підставляєте своїх же студентів, бо лишаєте їх без роботи. Ганьба вам, шахраї.

    11. Нічого дивного я тут не бачу! Остафійчук все це знає і закриває гроші, вибачте очі. Накази спускаються до нижчих ланок, таких, як Кугутяк, від нього до таких як Москалюк. Останнім найскладніше – їм потрібно говорити, просити і погрожувати  (в різній послідовності залежно від індивідуума) + незабувати брати хабарі і ділитися ними вверх по ланці. В противному випадку спідкає доля Паньківа з кафедри Історії і політології!!!

    12. Все так і є насправді, я навчаюсь у Нафти і Газу і цього року я вимагатиму довідку про вільне  працевлаштування, мені якось все одно, якщо наприклад на мою спеціальність 0 направлень, то нехай її скорочують і закривають, навіщо людям 5 років морочити голову і забивати її інфою, яка нікому не потрібна, я вчусь для себе, а не для того щоб викладачі мали роботу,і універ мав направлення!А тому хто  писав що це замовна стаття, то це Ваш коментар є замовним ))

    13. То на Вашу думку вимагання фіктивної довідки про працевлаштування є нормальним? Чи може Ви хочете заперечити цей факт? Про яку замовність Ви говорити, підіть у ВНЗ і запитайте будь-якого 5-ти курсника про це.

    14. Я – випускниця Нафти і газу. І в мене після закінчення університету була ідентична ситуація з вимаганням довідки про працевлаштування (в разі невиконання пообіцяли посприяти при здачі держіспитів і захисті диплому!!!!!). У всіх вишах існує така проблема, всі про це знають, тільки бояться говорити вслух!!!!

    15. я цього року закінчую університет і в мене зявилось питання після прочитаного мартіріалу. якщо від мене будуть вимагати таку липову довідку, погрожуючи не видати диплом, чи є законні підстави для не видачі диплому? чи просто знайдуть іншу причину? мені цікаватись думка тих хто вже закінчив? 

    16. На жаль, у нас  такі випадки дійсно скоріше виняток, аніж правило. Сама була в схожій ситуації не так давно. Погрози і залякування зі сторони завідувачів кафедр та деканів – цілком реальні. Рідко коли студенти таки наважуються відстояти свої права. У моїй групі таких не знайшлось. На жаль. Занадто сильним був тиск завідувачки кафедри.

      І не один Прикарпатський такий грішний. Я навчалась в технічному університеті нафти і газу. Мушу зауважити, що там ситуація з “липовими” відношеннями нічим не краща.

      Словом, сором і ганьба!

    17. 100 відсотків правда, сам стикався з цим, той, хто критикує статтю нехай поставить себе на місце беззахисного студента, який не має кому пожалітись і куди звернутись, щоб захистити свої права, тоді зрозуміє,стаття написана добре, а головне правдиво, чого ви гоните на авторку?????????? не треба посилатись на якісь закони про освіту, бо на них ложили,якщо скорочуати, то хай скорочують всі такі вузи, і звільняють всіх таких працівників, н нема в нас правової кльтри і не бде ще десятки років, про що тут можна спорити, якщо студенти на звичайнісінькій практиці самі собі пишть характеристики, ви скажете, що це фігня, дрібниця, але з цього все й починається!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

      Слава нашій вищій освіті!!!!!!!!!!!!!

    18. ПОРЯДОК
      працевлаштування випускників
      професійно-технічних навчальних закладів,
      підготовка яких проводилася за державним замовленням

      Це аж ніяк не ВУЗи)

    19. Стаття написана дуже доступно, а головне, допомогла зрозуміти, що потрібно зробити для отримання папірця про який студенти протягом навчання нічого не знали. Я в цьому році закінчила університет і стикнулася з проблемою працевлаштування, стати в центр зайнятості не можу, оскільки відсутьня довідка про самостійне працевлаштування, а в університеті лежить “липова” довідка про те, що працюю…Тепер така безвихідь, ну хоча б прочитавши цю статтю я знаю свої права і вмене буде шанс попередити свою сестру, яка скоро закінчуватиме університет, хоча в керівництва ВНЗ знайдуться свої засоби залякування.

      Думала, отримаю знання і вперед на самостійну дорогу, але дуже багато перепон на цій дорозі, дякуючи нашій державі і високопосадовцям, які нічого не хочуть зробити для підтримання молодих спеціалістів, які є “новою силою” для економіки країни, зрозуміло, що в таких жорстких умовах не можеш проявити себе і проходять молоді роки на заробітках, де диплом про вищу освіту не потрібен…

    20. Та на відео зняти підарасів, коли вони ті довідки вимагають, та й віднести в СБУ. Може тоді їх візьмуть за яйця.

    21. 1.В умовах державного замовлення, завдання навчального закладу – підготувати якісного фахівця. Закони в державі для створення робочих місць покликані формувати, нібито, інші структури, за які ми з Вами, шановні, самі й голосуємо.

      2.Доречі, згідно з Постановою… “Про працевлаштування…” робочі місця мають надаватися випускникам замовником – міністерсвами та відомствами. Навчальним закладам відведено функцію розприділення між студентами наданих робочих місць.

      3.Якщо вже диплом в кишені, то звісно, університети та коледжі можна й розігнати…  А згадайте, про що Ви думали після закінчення школи… І, уявіть, що у Вашому славному Івано-Франківську (чи й у всій Україні) закрились ВИШІ, лишились тільки ПТУ. От заживем… Так, зупиніться: куди ж віддасте своїх дітей учитися? Хоча, зрештою, нехай вулиці замітають!?

      А вчені, то чужі прийдуть, чи повернуться… І збудують… на кістках Ваших дітей свою державу з університетами для своїх дітей.     

    22. НАШІ Луцькі Виші (а саме ВНУ ім. Лесі УКраїнки) теж не відстають від Прикарпаття)!!

      Вимагають довідок і пригрожують не видачою дипломів!!!

       А таких студенток як Ліана Книгницька дуже мало, точніше мало таких які  до кінця пройдуть весь цей тернистий шлях….Повага Ліані….

      І стаття Марії ГАВРИЛЮК дуже правдива і проста…..Так насправді все ї є в нашій державі і Ми самі робимо її такою, ото позвільняти таких ректорів і проректорів, скоротити кількість університетів і надати можливості без освіти чи грошей, звязків самому працевлаштуватись!!!

      освіта не наскільки важлива у всіх галузях…(навіть половина  дисциплін в університетах не потрібно)…….люди і без освіти знають справу і навіть краще ніж ті які мають ступінь магістра і т.д.!!

       

       

    23. У статті безліч помилок. Написано – багато, змісту – мало.

    24. Згідно постановии № 922, щоб отримати довідку потрібно написати заяву, поки цієї заяви не має, довідку не видається)

      Чому не дають ВУЗи цих довідок – тому що це офіційно світиться безробіття студентів, а чим менше працевлаштованих – тим МОН більше “стукає по голові”)))

      Наступне коли КРУ перевіряє ВУЗ, то вони кажуть, що це розбазарення грошей державних, адже в ЦЗ не має робочих місць, випускник став на облік і получає по 500 грн в місяць, ось і напряг у ВНЗ з цими довідками. Або ВУЗ пропунує робоче місце в іншій області, районі, а випускник їхати не хоче, краще на біржі постояти.

      Шкода випускників і сам був випускник і теж стикнувся з подібною ситуацією, але є багато випускників, які працювати не хочуть, якщо і пропунує ВУЗ робоче місце, то більшості воно не підходить бо далеко, мала зарплата і т.д.

      Я прихильник платної освіти, тоді напрягу не буде, стипендію давати навіть платникам, але за серйозні досягнення (олімпіади, конференції і т.д.).

    25. справжнє болото приховане і не називає свого імені, бо боїться своєї нікчемності. По-більше б таких Ліан і був би в державі порядок.  

    26. то якими положеннями зараз керуватися для відстоювання своїх прав у вільному працевлаштуванні?

    Comments are closed.