Днями

МОЛОДИЙ

Позавчора гуляв на “золотому” весіллі! Йому 78, їй – 74. На ювілей злетілися з Києва, Тюмені, Нью-Йорка та Житомира всі шестеро дітей, наймолодшому – 35 років. Перед застіллям розмовляю з “молодим” про життя. Той скаржиться на здоров’я: «Серце не тягне, дружина хвилюється, вночі підходить, слухає, дихаю я чи не дихаю!» А потім в очах з’являються бісики, і він видає: «Ще би їй не хвилюватися? Помру – кому вона потрібна з шістьма дітьми?!»

Якось

ПАРАСОЛЯ

Це історія про одного паризького професора. Професор, занурений у науку, був людиною неуважною, але особливо йому не щастило з парасольками. Де він їх тільки не забував, і скільки їх було загублено! Але професор не здавався, і поступово в нього вироблявся рефлекс брати парасольки, в яких би глибинах наукової думки йому не доводилося бувати. І в той ранок у метро його думки були десь далеко, але рефлекс спрацював і парасольку взяти він не забув. «Месьє, пардон, це моя парасолька», – почув він позаду, після чого повернув парасольку господареві, вибачився і забув про те, що сталося. Того дня він виявив, що на роботі накопичилося вже аж сім парасольок, і вирішив відвезти їх додому. Дорогою назад йому в метро зустрівся той самий ледь не позбавлений вранці парасольки чоловік: «О, вдалий день, мосьє».

Колись

ДИСЦИПЛІНА

Під час проведення урядових прийомів при Сталіні запрошені танцювали… А він стояв з чаркою і дивився на всіх. Кажуть, якось на одному з прийомів збоку з чарками в руках розмовляли два кінодиректори – Храпченко і Большаков. Загримів вальс. Сталін подивився на них похмуро і суворо запитав: «Чому не танцюєте?» Обидва негайно обнялися і закружляли у вальсі.

І взагалі…

Засуха прийшла в одне місто. Літо було в розпалі, і молодий священик зібрав всіх людей до церкви для спільної молитви про дощ. Прийшло все місто, і загальну увагу привернув один хлопчина, бо він прийшов з парасолькою. “Навіщо ти взяв парасольку? На дощ не збирається. Вона тобі буде лише заважати”, – підсміювались. Але хлопець сміливо заявив: “А я думав, що якщо ви будете молитися, то дощ обов’язково піде”.