В Івано-Франківському ботанічному саду розпочинають збирати колекцію рослин, згаданих у Святому Письмі.

 

Про закладення Біблійного саду в Івано-Франківську цими днями оголосили науковці Прикарпатського національного університету імені Стефаника. Реалізовувати цей небувалий для України проект взялися два підрозділи цього вишу – ботанічний сад і кафедра біохімії та біотехнології.

Невдовзі на околиці Івано-Франківська, в урочищі Дем’янів Лаз можна буде побачити і кущ “неопалимої купини”, в якому Бог явився Мойсеєві, і дерево гофер, з якого був побудований Ноїв Ковчег, і дерево ситтім, з якого була виготовлена скинія заповіту, і ліванський кедр, яким був облицьований усередині Храм та палац Соломона і з якого був витесаний хрест для розп’яття Ісуса Христа…

Позичена ідея

Як зізнався на презентації цього проекту доктор біологічних наук, завідувач кафедри біохімії та біотехнології професор Володимир Лущак, ідею зібрати в ботанічному саду колекцію рослин, які згадуються в Біблії, прикарпатські науковці запозичили у своїх колег із Чернівців. Минулого року у наших сусідів вийшла в світ книга “Рослини Святого Письма”, над якою працювали чернівецькі біологи, філологи та богослови. У цій науковій праці автори вперше здійснили класифікацію біблійних рослин та запропонували висадити перший в Україні Біблійний сад. При цьому науковці фахово аргументували, яким чином згадані в Святому Письмі рослини можуть прижитися у наших кліматичних умовах.

Чернівецькі вчені описали 75 назв біблійної флори та підібрали 106 видів сучасних рослин, які їм відповідають. Також у книзі зібрана інформація про всі відомі у світі Біблійні сади – і Гетсиманський сад, і Біблійний ландшафтний заказник “Неот Кдумім” в Ізраїлі, і Біблійний ботанічний сад у США, і Райський сад у Празі, і Елгінський кафедральний біблійний сад у Шотландії…

До речі, у Чернівцях уже також розпочалася робота із закладення Біблійного саду. За задумом тамтешніх науковців, він повинен з’явитися на території головного корпусу Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, де свого часу містилася резиденція буковинських митрополитів. Тут дотепер збереглася чинна церква Трьох Святителів, біля якої хочуть закласти сад та облаштувати оранжерею.

Натомість у івано-франківців, які фактично дублюють роботу своїх чернівецьких колег, є можливість вразити усіх масштабами Біблійного саду. Наразі територія наймолодшого в Україні івано-франківського ботанічного саду в урочищі Дем’янів Лаз перевищує 120 гектарів, він за площею не має рівних в Україні. Як зауважив на презентації проекту доктор біологічних наук, професор Василь Парпан, більший ботанічний сад є тільки в Донецьку. В цілому професор Парпан схвально відгукнувся про перспективу виокремлення частини ботанічного саду для колекції біблійних рослин. Але при цьому науковець порадив колегам уважно вивчити агрохімічну характеристику тутешніх ґрунтів, щоб вся їхня праця не пропала марно.

Зміни клімату допоможуть?

Професор Володимир Лущак заспокоїв присутніх тим, що добрих три десятки рослин, які згадані в Святому Письмі, вже тепер ростуть у ботанічному саду, причому частина з них (часник, льон, кмин, полин, тополя, верба) добре відома широкому загалу.

Окрім того, франківські ботаніки на експериментальних ділянках успішно вирощують сочевицю харчову (сою). У біблійні часи маленькі червоні, подібні на горошок, стручки сочевиці додавали до овочевого супу або тушкованого м’яса – саме такою стравою Яків нагодував свого зголоднілого брата Ісава, коли викупив у нього первородство і став основоположником 12 колін Ізраїлевих. До речі, відмовившись заради миски зупи від Божих благословінь, Ісав дуже швидко мусив поплатитися за свою байдужість до Бога розладами шлунку: багата на рослинний білок соя викликає підвищену секреторну діяльність, тому її не радять вживати у великій кількості і натще, як це зробив Ісав.

Серед рослин франківського ботанічного саду росте також відома з Біблії “неопалима купина”. Вважається, що цей кущ, який горів і не згорав і з якого до Мойсея промовляв Бог, – це ясинець білий. Ця степова трав’яниста рослина росте й на Прикарпатті, зокрема у полях Галицького району. У спеку вона виділяє ефірні сполуки, які легко спалахують на сонці.

Вирощують у нас і лілію білу, про яку Христос говорив, що вона вдягається гарніше, ніж Соломон у всій своїй славі. До речі, в часи Ісуса, цибулини білої лілії вживалися в їжу і вважалися делікатесом. Проте, на думку окремих дослідників, Ісус, коли вказував на “лілеї польові”, мав на увазі польові квіти загалом – навесні схили галілейських гір вкриті яскравими анемонами, крокусами, маками, нарцисами і жовтими хризантемами, тож, напевно, всі ці добре знайомі нам рослини також повинні бути в Біблійному саду.

За словами Володимира Лущака, росте в ботанічному саду і лікарська рослина гісоп, гілка якої вважається відповідником тієї тростини, на якій подавали губку з оцтом розп’ятому Ісусу. У Старому Заповіті гілка гісопу використовувалася під час богослужінь як кропило – нею священнослужителі кропили жертовну кров у Храмі.

Ще одна старозавітна рослина – дерево ситтім, з якого, як сказано в Біблії, було виготовлено ковчег скинії заповіту. Словом “ситтім” у біблійні часи називали усі дерева, які належать до роду акацій. Однак це зовсім не ті акації, до яких ми звикли. В українських садах і парках найчастіше вирощують псевдоакацію – робінію звичайну, завезену до Європи в XVII столітті з Північної Америки. На Сінайському півострові в засушливих місцях ростуть правдиві акації (Acacia raddiana, Acacia seyal, Acacia gerrardii та Acacia nilotica), деякі види яких можуть прижитися й на наших ґрунтах. Так само, за словами Володимира Лущака, будуть рости у наших умовах і їстівний каштан, і кавказька хурма, які також належать до біблійної флори.

«Нам здається, що Єрусалим – це така тепла земля, і те, що там, тут не може рости, – говорив науковець. – На щастя, це зовсім не так. Як мінімум, половина з тієї сотні рослин, які згадані в Біблії, можуть рости у нас на відкритому ґрунті”.

За словами Володимира Лущака, останнім часом вчені спостерігають, як південні культури дуже активно мандрують на Прикарпаття, просуваючись все далі на північ. Очевидно, це пов’язано зі змінами клімату, що викликані антропогенними чи техногенними чинниками. Щоправда, через нестабільні кліматичні умови ці культури несистематично дають урожай.

Через терни до пальм…

Для вирощування більшості рослин Біблійного саду доведеться все-таки побудувати оранжереї, яких тепер в ботанічному саду, м’яко кажучи, дуже бракує. Взагалі, коли під час презентації проекту було оголошено перелік труднощів, які треба подолати франківським ботанікам, довелося сильно здивуватися оптимізму науковців.

Відсутність державного фінансування, недостатня матеріально-технічна база, відсутність спеціалізованих приміщень, недосконала зрошувальна система, брак технічного і наукового персоналу – в таких умовах важко навіть уявити, як виросте райський сад. Видається, що, окрім 127 гектарів території, яку обслуговує 28 працівників ботанічного саду (для порівняння: ботанічний сад у Чернівцях має площу 3 гектари, але там працює 53 спеціалісти), наразі в науковців є тільки голий ентузіазм. Звичайно, реалізатори проекту оголосили благодійний рахунок, на який меценати можуть перераховувати кошти, але скільки саме грошей потрібно зібрати, щоб виростити Біблійний сад, наразі достеменно не відомо.

Особливого догляду потребуватимуть ті теплолюбні рослини, які є важливими біблійними символами. Скажімо, фінікова пальма символізувала в біблійні часи перемогу, саме її листям народ вітав тріумфальний в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим. Оливкове дерево цінували за плоди, з яких витискали єлей – олійку, яку використовували для приготування їжі, як паливо для світильників, як косметичний засіб та, найголовніше, з ритуальною метою – для помазання царів і священиків. Мусить рости в Біблійному саду гранатове дерево (саме гранатові яблучка зображені у вишивці подолу одягу первосвящеників, а також на різьбах стовпів Храму Соломона), фігове дерево, різновид якого (сікомора) був тим деревом, на яке виліз Закхей, щоб побачити Ісуса. Не інакше, як у теплицях, доведеться вирощувати ладанне дерево та кущі смирни, з яких у ті часи добували пахощі ладан та миро, принесені як дари волхвами немовляті Ісусу.

“Для мене зрозуміла просвітницька мета цього проекту як проповідь Божого Царства, – сказав на представленні Біблійного саду священик УГКЦ, отець Борис Гобир, який благословив це починання франківських науковців. – Коли людина потрапить у цей Біблійний сад і побачить на свої очі рослини, про які колись чула, та дізнається, що про них йдеться в Біблії, то їй, може, ще раз захочеться уважно почитати Святе Письмо. І тоді людина задумається над тим, чому гірчичне зерно є символом Божого Царства і чому так важливо працювати для того, щоб ніколи не стати куколем, який колись вирвуть і спалять. А це дуже важливо, адже головною метою життя кожної людини є пізнання Бога і спасіння”.

Богдан СКАВРОН