Днями

ШТРАФ

Друг працює на бусику у Фінляндії. Їхав своєю тачкою по трасі. Дозволена швидкість – до 70 км/год. Їде повз камери з 72 км/год. Камера його сфотографувала. Він у шоці. Фотографують же за перевищення від 6 км/год. Розвертається. Проїжджає 68 км/год – знов фото! Ну, глюк! Розвертається ще раз. Їде з 40 км/год – його знову сфотографували. Ну, думає, заклинило камеру. Через тиждень прийшло три штрафи за непристебнутий ремінь.

Якось

ДЖИП

Один дуже шанований місцевий депутат дав своїй дівчині попрактикуватися на своєму не менш улюбленому джипі – широкому, з величезними колесами і високою посадкою. Він справедливо розсудив, що вбитись їй на цьому чудовиську буде досить складно, а всі інші проблеми можна вирішити на місці катастрофи. Прислів’я «Носоріг глухуватий, підсліпуватий і дуже прудкий, але з його габаритами це не його проблеми» було якраз про цей випадок: у вухах дівчини гримів плеєр, а носити окуляри чи лінзи вона вперто відмовлялася. Першого ж похмурого вечора вона вдало заїхала задом на паркування через могутній замет. Приглушивши мотор, уважна дівчина одразу ж здогадалася, що її залізний слон злегка перекосився. Спотикаючись на високих підборах і підсліпувато примружуючись, вона вирушила поглянути, в чому справа, і з жахом виявила, що одним заднім колесом заїхала, виявляється, просто на капот спортивної іномарки, аж розпластаної по асфальту від своєї крутизни. Три хлопці спортивної статури приголомшено позирали на величезне рифлене колесо прямо перед двірниками. «Вибачте, я зараз з вас злізу», – забелькотіла дівчина. Один із хлопців раптом зареготав: «Толян, ти був правий! З такою тачкою красиві дівчата прямо на капот лізуть …»

Колись

НЕЙЛОН

Ця історія трапилася в ті давні часи, коли нейлонові «шмотки» були предметом страшного дефіциту. Але це преамбула. А тепер сама історія. Словом, вирішив один мужик вдома ремонт зробити. Фарбував він щось, ну і пролив фарбу на жінчину нейлонову блюзку. Ну, думає, кранти! Бере блюзку, закривається у ванній, наливає в миску ацетон, вмочує туди цей наряд і з жахом виявляє, що кофтина почала розчинятися. Ну, думає, це вже не просто кранти і треба негайно замітати сліди. Виливає всю цю бурду в унітаз, знімає штани, сідає, значить, так на нього по нужді, з горя закурює, а сірник кидає під себе. Зрозуміло, під ним все це вибухає, хвилею його викидає на двері, які він успішно пробиває і зриває з завіс. Результат – перелом руки, декількох ребер, струс мозку і т.д.

І взагалі…

До психолога зайшов сумний чоловік і, з безнадією опустившись на приймальне крісло, закрив обличчя руками й заплакав.

– Лікарю, – сказав він, – я, здається, втратив сенс життя. Ніщо мене не тішить, я постійно сумую, мені самотньо і часто страшно. Друзі та кохані вже не дають світла моїй душі так, як раніше. Мені погано, лікарю… І я навіть не можу пояснити, чому. Може, ви мені допоможете? Адже я чув, що ви найкращий лікар в цьому місті.

– Звичайно, я вам допоможу, – посміхнувшись, відповів лікар. – Ви знаєте, у наше місто приїхав цирк. Він розкинув свій намет на центральній площі і кожного вечора дає вистави. Так от, у розпалі вистави на сцену виходить смішний рудий клоун. У нього просто дар! Дивлячись на нього, люди починають сміятися, у них минають печалі і смуток. Кудись зникають всі неприємності і забуваються образи. Він дарує людям сміх і щастя. Підіть сьогодні ввечері в цирк і ви побачите, все погане, все, що вас гризе, як рукою зніме.

– Це, звичайно, дуже добре, лікарю, – гірко посміхнувся сумний чоловік. – Але знаєте, в чому проблема… Той рудий клоун… це Я.