Нова ера динамівської історії

        (7-8-9 новели історіографічного полотна «Історія Динамо»).

    Як виявляється можливість спрощення є своєрідним талантом: глибоке усвідомлення того факту, що патріотами не народжуються, а стають є доволі правильною думкою, до того ж славнозвісна формула «пророк не своєї батьківщини» напевно вже стала аксіомою загальноприйнятої теореми, «ми тут нажаль нікому непотрібні». Страшно те, що непотрібні самим собі, тому що часу немає, є його «спорохнявіла плинність»… та «промахнувшись» раз на Неньці та ще й до того не влучивши, – ти вже автоматично приречений на «чорне прозябання». Хоча винятки є, ними збагачуються регуляторні правила. В Динамо поставлено нового тренера, тридцяти чотирьох літнього розумного та «білого» В. Лобановського.

     Тактика та стратегія, причина та наслідок, вмій досягати власної мети та ще й не лінуйся допомагати іншим, поєднуй науку та практику, ідею та її продовження в часі-просторі, вмій прораховувати наперед, вмій пожертвувати своїм на благо «всезагального» – це тільки частка маленька того великого пласту, зрізаного Валерієм Лобановським. Як новий тренер він збільшує тренування футболістів в 5 разів разом із навантаженнями, перетворює їх в  спортрейнджерів, утворює невпинні «силові групи»…  Лобановський працює в парі із Базілєвічем – надзвичайно довго протриває геніальний тренерський дует. Перемоги. Знову перемоги. 1975 року Динамо отримує Кубок Кубків (перемагає Угорщину з рахунком 3:1). Після такого прекрасного матчу всі гравці отримують золоті медалі, а Лобановський з Базілєвічем – заслужених тренерів СССР. Знову чудові перемоги – Суперкубок ( перемога німецької Баварії – легендарна гра Блохіна, коли він обходить світових гравців разом із Беккенбауером та забиває неповторний м’яч). Матч-відповідь динамівці мали приймати в себе вдома на Олімпійському стадіоні. Подія надзвичайного характеру, подія, котра підніме всю Україну, всю еліту, всіх розумних землі української – письменників, професорів, науковців-дослідників, митців, акторів, громадських діячів та, заявок буде майже 1млн., черга за квитками 150-200 метрів, декотрі шанувальники навіть не попадуть в цей день додому – будуть ночувати на стадіоні та грітись біля вогнища. Динамівці знову перемогли з рахунком 2:1. Знову Блохін обійшов Беккенбауера, знову обіграв трьох чемпіонів світу. Баварія програла та динамівці получили приз та нагороду чемпіонів – метрову вазу із золотом та сріблом. Ваза чемпіонів була настільки великою, що її могли підняти і пронести лише троє гравців. Олег Блохін за свій сотий м’яч отримує золотого м’яча, до того ж його нагороджують званням «найкращий гравець року». Як згадує сам Блохін «золотий м’яч» просто впав йому на голову та проламав «залізну клітку» системи, систему тотального контролю: вона почала гойдатись від такого поштовху.

      1976 рік, рік Олімпіади. До того завданням є не просто участь в олімпіаді, а перемога, навіть В. Мунтян після доволі складної операції погоджується прийняти участь в командній грі. Динамівці привезли бронзу:  відповідно спорткомітети та «держуправлінці» розцінили цей результат як поразку, як програш з позором. У динамівців розвал, ніхто не знає кого потрібно обвинувачувати в поразці: тренерська група окремо, гравці – окремо. Колотов пише листа в спорткомітет: «обирайте, або ми, або – тренери!», це був не просто лист, скоріше лист-ультіматум з провокаційним питанням «хто відповідає за провал найкращої команди в Європі?!». Базілєвіча прогнали з тренерського мостика, чи він сам покинув місце – він направив свої сили на тренування юнаків в дитячій школі. Лобановський посилює тренування, намагається ліквідувати старі помилки та невдачі. Знову «переможний шлях» – знову правильні рішення та блискуча гра: прогнали Спартак з Вищої Лігі, та знову виграли у Баварії з рахунком 2:1. В. Лобановський придумав, хоча ні – удосконалив та пристосував до гравців та зокрема самому алгоритму матчів – «виїзну модель». Дома перемога, на виїзді вистачить і нічії. Лобановського піддають шаленій критиці, його постійно звинувачують в прагматизмі та схематичному раціоналізмі. А де ж той азартний не прогнозований бій, що був раніше??. Валерій Лобановський у відповідь пише цілу книгу «Безконечний матч», в котрій дає пояснення своїй кар’єрній еволюції та тактичній мутації самої команди «Динамо». Він відстоював «надійний прагматичний футбол», він випереджував час, випереджував свою епоху. Посилені навантаження в певних іграх, пасивність та збереження силового потенціалу в інших (не підготовка до певного матчу називалась « функціональною ямою», на кшталт робочої ями в роботі двигуна. Набирає обертів тіньова схема футболу: договірні матчі, підкуп суддів.

Золота Олімпіада. Потужна реконструкція Республіканського стадіону – його значно розширили та прикрасили величезним факелом ( не знаю чи при теперішній реконструкції його буде збережено). Поки що все.

З повагою Р. Бончук