Бігль – найменший серед гончих порід собак. Міцний, мускулистий, яскравого елегантного забарвлення собака висотою не більше 40 см незмінно привертає до себе увагу. Окрас біглів частіше триколор (біло-коричнево-чорний), біколор зустрічається рідше. Шерсть коротка, блискуча, щільно прилягає, і володіє справді унікальною властивістю: абсолютно не промокає в дощ і чудово захищає тварину від морозів. Вуха довгі, спускаються складками уздовж морди. Хвіст завжди вертикально піднятий вверх, обов’язково з білим кінчиком. Очі великі, темні, з дивно лагідним виразом.

Бігль – дуже давня порода собак. Він здавна використовувався власне як мисливський пес, що гуртом гонить звіра, сповіщаючи про це власнику гучним гавкотом. До перших згадок про біглів відноситься опис грецького письменника й історика Ксенофонта, датований IV століттям до н. е. Існує декілька версій походження сучасної назви породи. За однією версією, назва походить від кельтського “beag”, що означає “маленький”. За іншою – від французького “begueule”, що означає “крик”. Однозначною візитівкою біглів є саме дзвінкий гавкіт. Цих собак також іноді називають “singing beagles” – “співаючими біглями”. Серед мисливців усіх епох завжди особливо цінувалося вміння підібрати зграю біглів у вигляді хору, в якому б перегукувалися низькі і високі голоси.

У 1890 році був створений “Бігль-клуб”, учасники якого почали розводити біглів для показу на виставках та участі у спортивних змаганнях. У 1895 році в “Бігль-клубі” був затверджений перший стандарт породи, а через два роки відбулася перша моновиставка. 71 рік поспіль “Бігль-клуб” був єдиною організацією в світі, яка представляла цю породу.

Перш за все бігль є мисливською собакою. З ним можна ходити на полювання на різних тварин: зайців, лисиць і кабанів. Незважаючи на це, в наш час у містах біглі цінуються більше як собаки-компаньйони. Це пов’язано з тим, що вони доброзичливі та відкриті до спілкування. Саме дружелюбність і потяг до компанії можуть стати найуразливішим місцем вашого вихованця – бігль дуже важко переносить самотність. Мале цуценя буде заперечувати, якщо ви захочете залишити його самого в будинку надовго, внаслідок чого енергійний бігль може стати справжнім кошмаром для меблів, книг і взуття.

Щодо догляду за собакою – у квартирі біглю не треба багато місця, а шерсть собаки не вимагає якогось особливого догляду чи стрижки. Але майбутньому власнику треба пам’ятати – бігль потребує руху! Для них рух – це життя. Якщо відпочинком для вас є багатогодинне сидіння перед комп’ютером або телевізором, то навіть не думайте заводити вдома бігля! Але якщо ви надаєте перевагу прогулянкам на повітрі, пробіжкам або велосипедним поїздкам, то бігль стане для вас постійним супутником, адже активні прогулянки це саме те, що йому потрібно. Також йому необхідно відчувати, що він перебуває в родині. І чим більше членів сім’ї, тим він буде життєрадіснішим. У бігля немає одного господаря – він вільно спілкується з усіма в родині. Також ця порода з легкістю ділить квартиру з іншими домашніми тваринами. Він ніколи не образить маленьких дітей, завжди готовий з ними гратися. До самої старості собака буде виглядати щеням – буде тим же милим чудовим собачкою, з вологим носом, великими очима та «веселим» хвостиком, викликаючи захват у всіх без виключення людей!

Інформація надана Івано-Франківським осередком
Кінологічної спілки України «Станіславів»,
www.dog-if.at.ua