Днями
АТЕЇСТ
Старий анекдот пам’ятаєте? Сусідка на лавочці: “А мій – алкоголік проклятий, зовсім спився…” А інша їй у відповідь вторить: “А мій ще гірший – сифілітик!” Дядько з вікна виглядає і сумно басить у їх бік: “Дурепо, ну скільки можна повторювати! Не сифілітик я, а філателіст!” Ну, а тепер сама історія. Розповів знайомий. Дзвінок. “Хто там?” Стоїть парочка, в руках брошурки. Адвентисти Сьомого дня. “Бла-бла-бла-світло істини-бла-бла- Ісус-розп’ятий-бла-бла. А ви вірите в Бога?” І тут мій знайомий випалює: “Ні, не вірю, я антисеміт!” Гості зніяковіли і змилися. І більше до нього не приходили. На моє питання “А до чого тут антисеміти?” знайомий, почервонівши, відповів: «Ой, та переплутав я, хотів сказати “атеїст”.
Якось
ЛИСИНА
Знайомий розповів. Його шеф довго страждав через відсутність волосся – лисину, простіше кажучи. Нарешті, надивившись всякої реклами по ТБ, він звернувся в одну з клінік, де йому успішно наростили волосся, зробили витончену зачіску… Звичайно, нова шевелюра – визначна подія, яку необхідно було відсвяткувати, що й було зроблено, причому так буйно, що шефа забрали у витверезник, а, оскільки він намагався чинити опір, передали до міліції, де йому дали 15 діб і налисо поголили…
Колись
ПАСПОРТ
Одна знайома час від часу виконує обов’язки паспортистки у паспортному столі. Одного разу приходить до неї старушенція і приносить пачку всяких папірців, щоб замінити паспорт якоїсь ще більш давньої бабці. І серед цього добра лежить довідка: “Видана такій-то, в тому, що вона своєї дати народження не пам’ятає, а справляє день народження, коли замерзають річки. Підпис. Печатка”.
І взагалі…
Давним-давно один король побудував величезний палац. Це був палац з мільйонами дзеркал. Абсолютно всі стіни, підлоги і стелі палацу були покриті дзеркалами. Якось до палацу забігла собака. Озирнувшись, вона побачила безліч собак навколо себе. Собаки були всюди. Будучи вельми розумною собакою, вона вишкірилась, щоб на всякий випадок захистити себе від цих мільйонів чужаків, що оточили її, і налякати їх. Всі собаки вишкірилися у відповідь. Вона загарчала – вони погрозливо відповіли їй. Тепер собака була впевнена, що життя її в небезпеці, і почала гавкати. Вона гавкала з усіх сил, дуже відчайдушно. Але коли загавкала, ті мільйони собак теж почали гавкати. І чим лютіше вона гавкала, тим лютіше відповідали їй вони. Вранці цю нещасну собаку знайшли мертвою. Вона була там одна, в тому палаці з мільйонами дзеркал.