Сьогодні далматинці популярні у всіх країнах світу. Величезної популярності ці плямисті собаки набули після виходу в світ мультфільму Уолта Діснея за книгою Додді Сміт «101 далматинець». Рейтинг цієї породи нечувано зріс, кількість тих, хто захотів мати вдома таке цуценя, збільшилась у сотні разів. Весела вдача, відсутність злоби до людини, коротка шерсть, компактний розмір, врівноважений темперамент і, звісно, незвичний та привабливий окрас допомогли далматинцю стати чудовим собакою-компаньйоном для городян і сільських жителів.

Далматинець – порода, що дійшла до наших днів з глибин століть. Назва породи не раз змінювалася: «арлекін», «данський гончак», «турецький собака», «бенгальський брак», «тигровий собака». Далматинець почав свою професійну кар’єру як мисливський собака. Він міг “прочісувати” величезну територію в пошуках дичини, вирізнявся витривалістю, невтомністю і тонким чуттям. Завдяки своїй ошатній зовнішності далматинець у XVII ст. почав супроводжувати знатних дам при верховій їзді на конях та слідувати за їхніми каретами. У XIX ст. цих плямистих собак використовували для супроводу поштових фургонів. Пізніше у США далматинець став службовцем на пожежних станціях. Іноді ціла зграя далматинців, голосно гавкаючи, бігла перед пожежною колісницею в ролі живих сирен. Збереглися фото та спогади про тих собак, деякі з них навіть увіковічнені як емблема пожежних підрозділів.

Помилковою є думка, що далматинець – дурний собака. Як і представники багатьох інших порід, далматинці потребують дресирування. Неправі ті власники, які не докладають зусиль, щоб правильно виховати і виростити собаку. Далматинці – дуже тямущі собаки, від природи наділені високим інтелектом. Далматинець з радістю виконає всі команди господаря, якщо вони перетворяться для нього в приємну гру, а в кінці він отримає за це шматочок ласощів або заслужену порцію ласки. Справжнє ж покликання далматинця – рухливі ігри та спорт. Ці собаки з задоволенням будуть супроводжувати коня або велосипед влітку, тягнути сани взимку, плавати, ловити м’яч і тарілку, долати бар’єри. Ви можете записатися зі своїм собакою у секцію аджиліті, фрисбі чи скіджорингу (буксирування лижника); з далматинця можна зробити й пошукову собаку. Ласкаві, віддані, розумні, витривалі, рухливі й енергійні далматинці – ідеальні супутники в подорожі і походах! Проте кожен, хто хоче завести собаку саме цієї породи, повинен знати і чітко усвідомлювати, що далматинець – не іграшка і не мультиковий пес, якого можна тримати виключно для забави. Ці собаки також вимагають серйозного ставлення до їх виховання і дресирування.

Якщо Ви вирішили завести далматинця або вже є щасливим власником собаки цієї породи – вітаю, Ви зробили правильний вибір!

Інформація надана Івано-Франківським осередком
Кінологічної спілки України «Станіславів»,
www.dog-if.at.ua