Як лікують розрив передньої хрещатої зв’язки колінного суглоба

Заняття спортом – це запорука здоров’я, краси й довголіття. Та, на жаль, висока фізична активність має й свої ризики. Зокрема, спортивні травми. І хоча у загальній статистиці вони складають лише 5%, окремі з них є доволі складними у лікуванні.

Пік спортивного травматизму охоплює молодих людей у віці біля 30 років. Для певних видів спорту є типові спортивні травми. Наприклад, травми колінного суглоба в результаті падіння з поворотом – розрив меніска та/або передньої хрещатої зв’язки (ПХЗ) – характерні для гірськолижного спуску та ігрових видів спорту, як, наприклад, футбол, баскетбол, волейбол, американський футбол, регбі, гандбол та ін. Але, крім спортсменів, травма коліна може статися у кожної активної людини: під час танців, невдалого присідання чи вставання, спотикання, навіть якщо й вдалося уникнути падіння тощо. Тому варто знати, як це буває і що треба робити в таких випадках. До речі, серед всіх зв’язок коліна передня хрещата травмується найчастіше: у 15-30 разів частіше, ніж задня. А жінки більше схильні до травм ПХЗ, ніж чоловіки.

Механізм травми найчастіше непрямий – невдалий стрибок або падіння, при якому поєднуються згинання та обертання в коліні. Рідше трапляється прямий удар по гомілці ззаду або збоку. Відразу після травми не слід пробувати йти самостійно з повною опорою на травмовану ногу – це може значно погіршити наслідки травми і призвести до нових, важчих пошкоджень. Наприклад, зв’язка, що при падінні тільки надірвалася, може порватися повністю при необережній спробі навантаження при вставанні. При розриві передньої хрещатої зв’язки біль буває незначний або зовсім відсутній. Основна ознака розриву ПХЗ – нестабільність колінного суглоба. Тому при звертанні до лікаря дуже важливо докладно розповісти, як саме відбулася травма, щоб спеціаліст правильно поставив діагноз. Рентгенівський знімок в цьому разі не є основою діагностики. Адже він може лише виключити або підтвердити перелом кісток. Для підтвердження розриву ПХЗ рекомендовано провести магнітно-резонансну томографію (МРТ) – серію знімків з допомогою магнітного поля та радіохвиль, які після комп’ютерної обробки дають якісне зображення кісток і м’яких тканин у трьох площинах, або діагностичну артроскопію – введення об’єктива спеціальної відеокамери в порожнину колінного суглоба для огляду його внутрішніх структур. Залежно від ступеня травми буде призначене відповідне лікування.

Щодо оперативного лікування, на сьогодні воно полягає в артроскопічній реконструкції ПХЗ, при якій зв’язка формується заново з власних тканин або, рідше, – з штучних матеріалів. Така техніка операції дозволяє звести до мінімуму пошкодження суглобового хряща, ризик занесення інфекції, а також скоротити терміни видужання.

В Чернівецькій клініці “Angelholm” найчастіше зв’язку формують із власної зв’язки надколінка або сухожилків м’язів задньої поверхні стегна пацієнта. На новому місці трансплантат закріплюють у кістках титановими або поліглактидними (біополімерними) гвинтами. Останні повністю розсмоктуються та заміщуються кістковою тканиною за декілька місяців.

Ступати на оперовану ногу можна зазвичай вже наступного дня після операції. Проте слід пам’ятати про обмеження в активності, що триває до 9 місяців.

З 28 листопада до 2 грудня у шведсько-українській клініці “Angelholm” в Чернівцях консультує та проводить оперативне лікування експерт з ендопротезування суглобів та пластики зв’язок коліна, професор зі Швеції Ларс Вольстрем.

Запис за телефоном (0372) 51-58-82.

Адреса клініки: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 226.