Чому люди втрачають зв’язок з дійсністю і переселяються у вигадані світи

Ескапізм (англ. escape – втекти, врятуватися) – прагнення людини піти від дійсності в світ ілюзій. Часто виникає в кризових ситуаціях. Може проявлятись у вигляді фізичного відходу від світу (у глухі села, труднодоступні регіони, комп’ютерний віртуал тощо), так і без цього – коли за відсутності ізоляції від суспільства людина перестає перейматися дійсністю, надаючи перевагу світу своїх марень.

Чому люди втрачають зв’язок з дійсністю і переселяються у вигадані світи

Ескапізм (англ. escape – втекти, врятуватися) – прагнення людини піти від дійсності в світ ілюзій. Часто виникає в кризових ситуаціях. Може проявлятись у вигляді фізичного відходу від світу (у глухі села, труднодоступні регіони, комп’ютерний віртуал тощо), так і без цього – коли за відсутності ізоляції від суспільства людина перестає перейматися дійсністю, надаючи перевагу світу своїх марень.

Чому люди втрачають зв’язок з дійсністю і переселяються у вигадані світи

Ескапізм (англ. escape – втекти, врятуватися) – прагнення людини піти від дійсності в світ ілюзій. Часто виникає в кризових ситуаціях. Може проявлятись у вигляді фізичного відходу від світу (у глухі села, труднодоступні регіони, комп’ютерний віртуал тощо), так і без цього – коли за відсутності ізоляції від суспільства людина перестає перейматися дійсністю, надаючи перевагу світу своїх марень.
…Я не люблю базарів, ринків. Якби не було супермаркетів, я б помер з голоду. Не уявляю, як людям може подобатися торгуватися «заради задоволення». Інша справа – супермаркет. Узяв, що потрібно, відстояв чергу, сунув продавщиці гроші, забрав здачу, буркнув чергове «спасибі» і звалив до своєї комірки. Я радше надам перевагу самотньому перегляду фільму або грі на комп’ютері, аніж галасливій компанії. І гуляти люблю один. Товаришам же потрібно дзвонити, умовляти їх змінити плани, чекати на місці зустрічі або вибачатися за запізнення, сперечатися про пункт призначення, вибір спиртних напоїв і склад делегації гінців. Навіть телефонувати не люблю. Інша справа – електронна пошта.
Ну, ви вже зрозуміли. Була б моя воля, я б з дому не виходив. Як хикикоморі в Японії, але їм легко, у них це національний феномен. Це такі люди, яких складні процеси статевого дозрівання заганяють у свої кімнати. У цих кімнатах хлопці – а в основному ця напасть пожирає осіб чоловічої статі – зводять навколо себе барикади з віконцями для подачі їжі. Після чого замикаються на Інтернеті, аніме, комп’ютерних іграх, фільмах та інших соліпсичних радощах на зразок мануальної сублімації сексуальної енергії. І так поки не звикнуть до нового набору гормонів і прав-обов’язків або поки кататонія не оволодіє ними цілковито. У наших краях таке не пройде: дорослих  бовдурів батьки виштовхують в інститут-на роботу-женитись… Що ж таке ескапізм і хто втікачі?

Юрко Прохасько, психоаналітик:
На мою думку, за останні роки ескапістські настрої в суспільстві дуже посилилися. У ескапізму багато облич. Особливо впадає у вічі поява технологічно нових видів ескапізму. Сам ескапізм є давнім, як світ, але технологічні новації підкреслюють цей феномен і роблять його видимим, йдеться насамперед про можливості, які даються легко і є доступними, наприклад, мобільний телефон. Я зауважив, що більше стає людей, які при кожній слушній нагоді поринають у свій мобільний – чим більше в телефоні всяких опцій, тим більше вони туди занурюються. Те ж саме стосується зростання кількості людей, які ходять у навушниках, що насправді є дуже небезпечним, наприклад, коли ідеш через дорогу чи взагалі рухаєшся у громадському просторі. Насправді, можливостей ескапізму є безліч, вони є дуже множинні. Я би ще сказав про декілька нових явищ, яких ще не було. Вони є дуже екзотичними видами субкультури, які, власне, дозволяють поринути у світ фантазій, у таку паралельну реальність, як різні лицарські об’єднання або товариства шанувальників якої-небудь Чаші Граалю чи Володаря Перстеня, які збираються, живуть цими символіками, бавляться в лицарські турніри тощо.

Микола Каток, експерт з комп’ютерних технологій, переконаний махновець:
Реальність кусається. Кусається собака у дворі, кусається продавщиця в гастрономі і ціни на її товари, попутники в суспільному транспорті відгризають ноги, дружньо гризуть колеги на роботі, і дружина іноді прикушує мені вухо в пориві пристрасті. І якщо останнє хоч якось приємно, то від всього іншого хочеться бігти. Від собаки – на огорожу, від попутників – в особистий автомобіль, від колег – у фріланс, від дружини – в бордель, від всього іншого – на інший глобус, в іншу реальність, в сон, у вигадку. Вибрані навчилися міняти світ навколо себе. Більшість змінити світ не може, тому кусається у відповідь і терпить. А щоб було легко терпіти, створює навколо себе свій маленький світ. Або вибирає з тисячі доступних: фентезі, серіали, рольові і он-лайн, реконструкторські бої, акваріумні рибки і електронні схеми.
Придивися до себе і знайомих: у кожного є секретне місце, райський куточок, свій маленький світ. Кожен так чи інакше втікає кудись. Чіткої межі немає, захоплення може стати маною, мана – манією, манія – втечею в іншу реальність, ескапізмом. І ось вже один в робочому листуванні плутає своє мережеве ім’я з реальним,  інша весь час присвячує здобичі манни і рейдам, третій з головою поринає в особливості самостійної збірки цифро-аналогових перетворювачів. Їх сім’ї бачать знайоме обличчя за сніданком і вечерею, родичі вже не ображаються на запізнення привітань з днем народження, знайомі не звуть на пиятики. Утікачам добре у своєму світі, зі своїми артефактами, які нерозуміючі прибульці ззовні називають «іграшками». Вони випірнають в загальну реальність за хлібом і щоб заплатити провайдерові, а потім повертаються в своє лігво. Вони вважають за краще спілкуватися в Інтернеті – добре, що він є, не потрібно витрачати час на поїздки і збори однодумців. До чого це призводить?
Загляньте на будь-який сайт захоплених своїм маленьким світом фанатиків. «Ця гра – єдине, що мене радує». «Коли я створюю фан-місії, я лягаю спати відразу після роботи і встаю в 2 ночі, щоб творити в тиші і спокої». Це цитати з форуму однієї культової гри, якій вже 10 років. Постійно зростаюча армія прихильників не тільки зберігає, але й розширює цей світ, його населення росте, постійно будуються нові материки і планети. Правда, стежина в цей світ відкривається вже захопленим, а квиток у зворотний бік не гарантований. Звичайно, багато хто йде туди не від хорошого життя – в тому ж співтоваристві безліч історій про тріснуті долі. Але тих, хто прийшов просто від нудьги, – не менше.

Денис Рибаков, журналіст
Коли ви запитаєте про ескапізм, вам правдиво пояснять «куди» і «звідки». А ось причини цієї поведінки замутять і забрешуть. Тому я зосереджуся саме на «чому». Хто такий ескапіст? Це людина, яка виконала своє соціальне завдання (він залишився живим і зберіг свою психіку голодною). У нього залишаються ще два завдання – біологічне і культурологічне.
З першим він і без нас розбереться, розмножиться, а ось друге ще ніхто з людей не вирішив. Чому ескапіст втікає? Тому, що людський вид все менше зацікавлений у виживанні і все більше – в житті. Але жити не вміє. Дуже хоче навчитися. Ескапісти, звичайно ж, до тієї науки не добіжать, але ви хоч побачите приховану від них мотивацію. Навколишній світ було дано людям, створювати його вони не вміють, тільки пристосовуватися і пристосовувати. Ескапіст схожий на дитинчат мавп, які втомилися від накопичення і вирішили полювати на хижаків за допомогою свого посліду або криків. Досвід і тих, і інших негативний, але він може бути засвоєний. Ми полюємо за допомогою речей, які вбивають. Ми житимемо, а не існуватимемо. Останній досвід буде настільки цінний, що нащадки встановлять пам’ятник Невідомому Ескапісту. Ми намагаємося знайти перехідну ланку між людиною і звіром. Нащадки не шукатимуть. Між людиною і Людиною розміститься жалюгідний, переляканий світом і людьми ескапіст. Нащадки зворушливо любитимуть його і будуть сильно соромитись.

Підготував Влад ТРЕБУНЯ