Днями
ОГОЛОШЕННЯ
У газету оголошень вкралася друкарська помилка: “Перемотуємо електродвигуни і генератори в стиcлі сраки”. Скандал! Погрози звільнити половину рекламного відділу… До тих пір, поки не прийшов вдячний клієнт з квітами і коньяком, просив залишити оголошення в тому ж вигляді ще на місяць, казав, кількість замовлень збільшилася втричі…

Якось
ДІДУСЬ
Їду в електричці. Як завжди – вранішній пресинг. На черговій зупинці в тамбур, доклавши всіх можливих зусиль, пропихається дівчина. При цьому їй довелося реально поштовхати іншу дівчину, що увійшла раніше. У повній відповідності до правил жанру, виникає легка суперечка.
– Ну, чого штовхаєшся?!
– У салон треба проходити, щоб тебе не штовхали!
– Ось і проходь, якщо така розумна!
І тут несподівана репліка дідуся, що поряд:
– Дівчатка, не лайтеся, давайте я стану між вами, і штовхайтеся, скільки влізе.

Колись
РЕКЛАМА
Знайомий розповів. Середина 90-их років. Розгул реклами. Зокрема, найнав’язливіша про тампакс. Сидять мої діти-дошкільнята біля телевізора, і дочка роздумує: “Я тільки одного не зрозумію, куди цей тампакс вставляють”. І тут же упевнено-поблажлива відповідь сина: “Дурепо, в руку вставляють і синю воду наливають”.

І взагалі…
Одного разу Будда, подорожуючи з деякими зі своїх послідовників, побачив у лісовій глушині маленьку хатину, на порозі якої сидів ветхий сивий відлюдник. Будда зупинився і запитав, чи давно відлюдник живе тут.
– Двадцять п’ять років, – відповів той.
– Чого ж ти досяг за цей час? – знову запитав Будда.
– Я можу переходити річку просто по воді! – гордо відповів відлюдник.
– Ах, бідолаха! – сказав Будда з жалем. – Невже ти витратив на це стільки часу? Адже поромник узяв би з тебе за переправу всього тільки один гріш.